Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального підприємства виконавчого органу «» («» міської державної адміністрації) «» (далі – Підприємство) щодо визнання придбаних (виготовлених) основних засобів та запасів виробничими та такими, що використовуються у господарській діяльності Підприємства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно із зверненням Підприємство є виробником теплової енергії, постачальником послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання, послуг з постачання теплової енергії і гарячої води споживачам міста «».
Указом Президента України від 17.10.2023 № 695/2023 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17.10.2023 «Про організацію захисту та забезпечення безпеки функціонування об’єктів критичної інфраструктури та енергетики України в умовах ведення воєнних дій» (далі – Рішення).
Підприємство належить до операторів критичної інфраструктури.
На виконання Рішення Підприємство здійснило закупівлю (виготовлення) основних засобів та запасів, які не використовуватимуться безпосередньо у виробничому процесі, водночас забезпечуватимуть захист та безпеку функціонування об’єктів критичної інфраструктури та енергетики в умовах ведення воєнних дій.
Як зазначає платник, витрати на придбання (виготовлення) зазначених основних засобів та запасів пов’язані з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг Підприємством, забезпечують Підприємству отримання доходу, а тому є виробничими та мають господарське призначення. Відповідно операції з придбання (виготовлення) Підприємством зазначених основних засобів та запасів дають право на податковий кредит з ПДВ без нарахування компенсуючих зобов’язань, амортизації основних засобів у податковому обліку та витрат у складі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності Підприємства згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності без коригування на різниці.
Враховуючи викладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
чи є придбані (виготовлені) Підприємством основні засоби та запаси, придбані на виконання Рішення, виробничими та такими, що використовуються у господарській діяльності Підприємства з відповідним оподаткуванням.
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 п. 4 Рішення Міністерству енергетики України разом з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, операторами критичної інфраструктури, обласними, «» міською військовими адміністраціями необхідно забезпечити у десятиденний строк, зокрема:
1) облаштування інженерного захисту об'єктів критичної інфраструктури та їх відновлення у разі пошкодження;
3) створення резервів обладнання, запасних частин тощо для своєчасного відновлення пошкоджених об'єктів і захисних споруд;
4) здійснення за необхідності ремонтно-відновлювальних робіт огорож периметра об'єктів та загороджувальних конструкцій.
Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби –матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, встановлено ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку.
Отже, враховуючи викладені у Рішенні мотиви для придбання основних засобів, такі основні засоби можна вважати виробничими з ціллю амортизації відповідно до ст. 138 Кодексу у податковому обліку за умови їх використання відповідно до визначених цілей.
Водночас зазначаємо, що облік запасів Підприємством здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При цьому, питання обліку запасів у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Щодо оподаткування податком на додану вартість
Загальний порядок віднесення сум ПДВ, сплачених/нарахованих у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг регламентується ст. 198 Кодексу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 розділу Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).
Згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).
Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) Підприємством у зв'язку з придбанням (виготовленням) зазначених у зверненні основних засобів та запасів, необхідних для забезпечення захисту та безпеки функціонування об’єктів Підприємства в умовах ведення воєнних дій, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).
При цьому якщо вартість придбаних товарів/послуг надалі не включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, такі товари/послуги не визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, і, відповідно, необхідно здійснити нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу.
Якщо ж вартість таких придбаних товарів/послуг включається до вартості продажу товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях, пов'язаних з отриманням доходів, то вважається, що вони визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
