Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у межах здійснення своєї діяльності, просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:
1. Чи вбачаються ознаки порушення податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, у разі укладання між двома фізичними особами – резидентами України формально безпроцентного договору позики, за яким свідомо здійснюється передача лише частини обумовленої договором позики суми коштів як основної суми позики для того, аби під час повернення позичальником, за рахунок сплати більшої суми в якості основної суми позики, фактично під виглядом повернення позики було здійснено сплату плати (процентів) за отримання позики, за умови що позикодавець не має наміру сплачувати податок на доходи фізичних осіб із суми різниці між фактичною сумою позики та сумою, сплаченою позичальником на користь позикодавця ?
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Пунктом 191.1 ст. 191 ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
Отже, кошти, надані фізичною особою юридичній особі, за договором позики у розумінні Кодексу не є позикою, оскільки її можуть надавати тільки фінансові установи (резиденти).
Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Крім того, відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються:
а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;
в) платіж за придбання товарів у розстрочку;
г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу);
ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно із п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Крім того, п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізичній особі повертається сума поворотної фінансової допомоги, яка надавалася іншій фізичній особі на підставі договору позики, то сума такої поворотної фінансової допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, якщо крім поворотної фінансової допомоги фізична особа сплачує проценти, то дохід у вигляді таких процентів на підставі договору позики у розумінні Кодексу не вважаються процентами.
Водночас вказані кошти включаються фізичною особою, яка отримує такі кошти до загального річного оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Одночасно наголошуємо, що будь-які висновки щодо правильного застосування податкового законодавства та правильності оподаткування конкретних доходів, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
