Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення, щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що контрагента Банку, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку третьої групи (надалі — Контрагент), з яким Банк планує мати договірні відносини, взято на облік Головним управлінням ДПС у Донецькій області, Лівобережною Державною податковою інспекцією (Лівобережний район м. Маріуполь) та місце реєстрації діяльності у м. Маріуполь Донецької області. Предметом договірних відносин між Контрагентом та Банком є послуги, що відповідають його видам діяльності згідно реєстру платників єдиного податку.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи виникає у Банка обов'язок утримувати податок на доходи фізичних осіб (18 відсотків) та військовий збір (1,5 відсотка) під час виплати доходу фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи?
2. Чи розповсюджуються вимоги п. 38.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу на територію м. Маріуполь?
Щодо першого та другого питань
Відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» (далі – Постанова № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207).
У п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовується на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС ).
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого не внесено м. Маріуполь, Донецької області.
Підпунктом 38.9 п. 38.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця платника – єдиного податку.
Водночас період проведення антитерористичної операції – це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).
Разом з тим зараз існує Рішення Президента України, прийняте на підставі ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення в дію рішення РНБО України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», уведеного в дію Указом Президента України від 30.04.2018 № 116. Разом з тим, рішення РНБОУ має гриф «для службового користування».
Одночасно з цим, Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України прийнято наказ від 30.04.2018 № 3дск-оп «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях».
Таким чином, оскільки м. Маріуполь, Донецької області, не зазначено у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який застосовується до територій окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначених відповідно до Постанови № 254, то під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є м. Маріуполь, Донецької області, (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не застосовують положення п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
