Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ТОВ …. щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що відповідно до рішення суду за позовною заявою фізичної особи – колишнього працівника Товариства стягнуто з Товариства: допомогу з тимчасової втрати непрацездатності на підставі листка з тимчасової втрати працездатності за перші 5 днів непрацездатності за рахунок коштів Товариства в сумі 7 025,85 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 73 473,76 грн; судовий збір у розмірі 695,72 грн; витрати на правничу допомогу в розмірі 11 000 гривень. Разом 92 195,33 гривень. В рішенні суду не зазначено що суму встановлено до утримання податків або з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Які з вищенаведених виплат підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?
2. Якщо всі суми стягнуті за рішенням суду є оподаткованим доходом стягувача, чи повинно Товариство «накрутити» податки зверху сум за рішенням суду з урахуванням коефіцієнту відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу?
Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Щодо першого питання
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа ‒ резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються:
дохід, отриманий таким платником як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно із розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 ‒ 167.5 ст. 167 Кодексу).
Крім того, вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Кодексу).
Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді виплати за листком непрацездатності та сум невиплаченої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду звільненому працівнику, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому дохід у вигляді відшкодування судових витрат (судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи) та правничої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.
Зауважуємо, що обов’язок з нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, нарахованого фізичній особі на підставі рішення суду, виникає у юридичної особи (боржника), незалежного від того, що виплата зазначеного доходу здійснюється через виконавчу службу.
Крім цього, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.
Щодо другого питання
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді допомоги з тимчасової втрати непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, судового збору та витрат на правову допомогу нараховується юридичною особою (боржником) у грошовій формі, то нарахування, утримання та перерахування (сплата) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору здійснюється без застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
