Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із продажем (реалізацією) квитків на культурно-видовищні заходи та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ, та здійснює діяльність згідно з КВЕД 79.90 «Надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність».
Для надання послуг із продажу (реалізації) квитків Товариство (агент) укладає з організаторами концертно-розважальних, видовищних, спортивних та інших заходів, які перебувають як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування, агентські договори.
Умовами таких договорів передбачено, що Товариство (агент) за винагороду зобов’язується надавати організатору послуги з реалізації клієнтам (в тому числі через мережу Інтернет) квитків на концертно- розважальні, видовищні, спортивні та інші заходи, які організовані та проводяться організатором.
Розрахунки з організатором Товариство здійснює шляхом перерахування отриманих від реалізації квитків коштів на рахунок організатора повністю або за вирахуванням агентської винагороди, розмір якої зазначено у договорі.
Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) на кого організатор, який є платником ПДВ, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), дотримуючись вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, а саме: на кінцевого споживача, чи на Товариство (агента)?;
2) чи повинно Товариство (агент) складати зведену податкову накладну на кінцевого споживача та податкову накладну на свою агентську винагороду, яка зазначена в агентському договорі? Чи має право Товариство (агент) складати податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН виключно на свою агентську винагороду, не враховуючи загальну вартість квитка?;
3) на яку суму Товариство (агент) повинне скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на організатора (неплатника ПДВ), а саме: на загальну суму надходження (з урахуванням вартості квитка) чи виключно на розмір своєї агентської винагороди?;
4) чи є порушенням норм, визначених пунктом 291.6 статті 296 глави 1 розділу XIV ПКУ, перерахування з банківського рахунку Товариства на банківський рахунок організатора (юридичної, фізичної особи на спрощеній системі оподаткування) суми грошових коштів, отриманих від реалізації квитків, після утримання агентської винагороди, передбаченої агентським договором?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правове регулювання відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, здійснюється Господарським кодексом України (далі - ГКУ).
Згідно із частиною першою статті 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ).
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (частина перша статті 301 ГКУ).
Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07.07.1999 № 452 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.1999 за № 483/3776 (далі – Інструкція № 452).
Інструкція № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм та може застосовуватися суб'єктами господарювання, які проводять аналогічні заходи відповідно до своїх установчих документів, або фізичними особами – підприємцями, які здійснюють свою діяльність у сфері культури та проводять аналогічні заходи (пункт 1.1 розділу I Інструкції № 452).
Згідно з пунктом 1.2 розділу I Інструкції № 452 автоматизована система продажу квитків (далі – АСПК) – програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;
заходи – спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами – підприємцями як організаторами заходів;
агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) – юридична особа або фізична особа – підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;
квиток – документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу;
ціна квитка (абонемента) – вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.
Пунктом 4.11 розділу IV Інструкції № 452 передбачено, що розповсюджувачі квитків, що працюють за трудовим договором, щоденно здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на його рахунок готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів). Суб'єкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, ставку ПДВ у розмірі 7 відс. встановлено від бази оподаткування до операцій, зокрема, з постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця та покупця товарів/послуг.
Особливості складання податкових накладних у разі постачання товарів/послуг, яке має безперервний або ритмічний характер, та за щоденними підсумками операцій визначено пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.
Щодо питання 1
Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
З огляду на викладену у зверненні ситуацію організатор, який зареєстрований як платник ПДВ, є фактичним постачальником послуг концертно- розважального характеру покупцям (кінцевим споживачам).
Таким чином, за операцією з постачання таких послуг організатор зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із договірної вартості таких послуг, тобто з вартості проданих (реалізованих) квитків, незалежно від того, чи продаж (реалізація) квитків здійснюється ним самостійно, чи із залученням агента – розповсюджувача квитків (у тому числі Товариства), та скласти на покупця (кінцевого споживача) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Щодо питань 2 і 3
З огляду на викладену у зверненні ситуацію Товариство (агент) не є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснює лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору.
Таким чином, має місце операція Товариства (агента) з постачання організатору агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі 20 відс.
За такою операцією Товариство (агент) повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру, а також незалежно від того, чи організатор зареєстрований як платник ПДВ, чи ні.
При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства (агента) відсутні.
Щодо питання 4
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 розділу XIV ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь- який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 розділу XIV ПКУ.
Пунктом 292.4 статті 292 розділу XIV ПКУ визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Пунктом 292.13 статті 292 розділу XIV ПКУ зазначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 розділу XIV ПКУ з урахуванням положень статті 44 розділу ІІ ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 розділу XIV ПКУ).
Зважаючи на вищевикладене, за агентським договором клієнт за надані послуги розраховується безпосередньо з суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, а комерційний агент отримує винагороду за надання посередницьких послуг виключно від вказаного суб’єкта господарювання.
Разом з тим, відповідно до пункту 291.6 статті 296 розділу XIV ПКУ, платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
