Державна податкова служба України відповідно до пункту 53.2 статті 53 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на виконання рішення окружного адміністративного суду, яке згідно з постановою апеляційного адміністративного суду набрало законної сили, надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
Як зазначено у Рішенні та Постанові Товариство) звернулося до ДФС із відповідним зверненням для отримання індивідуальної податкової консультації з таких питань:
«1) чи враховується вартість товарів (послуг), що безоплатно розповсюджуються Товариством, при проведенні корпоративних заходів та рекламних кампаній при розрахунку граничної суми операцій для реєстрації платником податку на додану вартість, передбаченої п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, якщо при цьому Товариство не отримує доходу (нарахованого чи сплаченого) від такого розповсюдження?;
2) чи враховується вартість товарів (послуг), що безоплатно передаються (надаються) Товариством як благодійна допомога неприбутковим організаціям або фізичним особам при розрахунку граничної суми операцій для реєстрації платником податку на додану вартість, передбаченої п. 181.1 ст. 181 ПК України?».
Згідно із змістом Рішення від 20.12.2023 судовий орган дійшов, зокрема таких висновків:
«безоплатне розповсюдження товарів (у тому числі передача їх як благодійної допомоги) підпадає під визначення «постачання товарів», проте, при здійсненні безоплатного розповсюдження товарів, а також при наданні благодійної допомоги, відсутнє нарахування чи сплата на користь позивача доходу»;
«у випадках, коли розповсюдження товарів, а також передача благодійної допомоги здійснюється безоплатно, ТОВ "Пларіум Юкрейн" не отримує від здійснення таких операцій доходу, оскільки відсутнє збільшення активів чи зменшення зобов`язань позивача»;
«операції з надання благодійної допомоги у силу прямого застереження закону не підлягають оподаткуванню ПДВ, оскільки є звільненими від цього»;
«в силу приписів статті 53 ПК України після скасування цієї ІПК та набрання рішенням законної сили у цій справі, у податкового органу виникає безальтернативний обов`язок щодо надання нової податкової консультації, з урахуванням висновків суду».
Відповідно до змісту Постанови від 30.04.2024 судовий орган дійшов, зокрема, таких висновків:
«висновок суду за результатами розгляду позову платника податків про визнання протиправною та скасування податкової консультації повинен стосуватися застосування правової норми, щодо якого надано податкову консультацію, а безпосередньо у цій справі - застосування норми п. 181.1
ст. 181 ПК України»;
«колегія суддів зазначає, що обов`язок скласти нову індивідуальну податкову консультацію виникає у податкового органу в силу приписів податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав зобов`язання відповідача в судовому порядку скласти нову ІПК з урахуванням висновків суду».
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Загальні засади благодійної діяльності в Україні та правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073).
Відповідно до статті 1 Закону № 5073 благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
Благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом № 5073, як основну мету її діяльності.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі −
Закон № 996)).
Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Відповідно до статей 22 і 36 розділу ІІ ПКУ об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
При цьому податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Отже, з огляду на норми статей 22 і 36 розділу ІІ ПКУ об’єкт оподаткування (у тому числі операції з постачання товарів/послуг) виникає незалежно від режиму оподаткування, встановленого для такого об’єкта (загального чи пільгового).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (підпункт 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема є: постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:
товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Таким чином, безкоштовне (безоплатне) розповсюдження брендованої продукції (товарів) фізичним особам у межах проведення корпоративних заходів і рекламних кампаній підпадає під визначення «постачання товарів» у розумінні норм, визначених підпунктами 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1
статті 14 розділу І ПКУ.
Для цілей оподаткування ПДВ з урахуванням норм, визначених підпунктами 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І та підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, безкоштовне (безоплатне) розповсюдження платником ПДВ брендованої продукції (товарів) фізичним особам у межах проведення корпоративних заходів і рекламних кампаній розглядається як операція з постачання товарів, що є об’єктом оподаткування ПДВ.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги визначено у підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.
На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними статтею 3 Закону № 5073, поширюються правила маркування.
Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону № 5073.
Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
Таким чином надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям та фізичним особам, шляхом безоплатної передачі майна таким організаціям і фізичним особам, підпадає під визначення «постачання товарів» у розумінні норм, визначених підпунктами 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.
Операція платника ПДВ з надання благодійної допомоги (надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям та фізичним особам, шляхом безоплатної передачі майна таким організаціям і фізичним особам) є об’єктом оподаткування ПДВ.
Водночас, така операція звільнятиметься від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог, визначених підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180-183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та
пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.
Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно
перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ) зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.
Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що були наявні у Зверненні від 06.06.2019, а також з урахуванням висновків, викладених у Рішенні від 20.12.2023 та Постанові від 30.04.2023, ДПС повідомляє.
Порушені Товариством питання за своєю фактичною сутністю стосуються практичного застосування норм пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.
Так, нормами пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ чітко визначено умови, при наявності яких особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за її місцезнаходженням (місцем проживання), а саме такими умовами є:
перевищення в 1 млн. грн. (без урахування ПДВ) загальної суми від здійснених особою операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), що нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців;
не перебування особи у статусі платника єдиного податку першої - третьої групи.
Щодо питання 1
При обрахунку граничної суми (1 млн. грн.) для цілей обов’язкової реєстрації як платника ПДВ Товариству необхідно враховувати усі нараховані (сплачені) протягом останніх 12 календарних місяців суми від здійснених ним операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі, що передаються/надаються на безоплатній основі), які є об’єктом оподаткування ПДВ (у тому числі, які є об’єктом оподаткування ПДВ, але підлягають звільненню від оподаткування ПДВ), а не вартість товарів/послуг, у тому числі, що розповсюджуються Товариством на безоплатній основі при проведенні корпоративних заходів та рекламних кампаній.
Щодо питання 2
При обрахунку граничної суми (1 млн. грн.) для цілей обов’язкової реєстрації як платника ПДВ Товариству необхідно враховувати усі нараховані (сплачені) протягом останніх 12 календарних місяців суми від здійснених ним операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі, що передаються/надаються на безоплатній основі), які є об’єктом оподаткування ПДВ (у тому числі, які є об’єктом оподаткування ПДВ, але підлягають звільненню від оподаткування ПДВ), а не вартість товарів/послуг, у тому числі, що передаються Товариством на безоплатній основі неприбутковим організаціям або фізичним особам як благодійна допомога.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
