Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо визначення платником ПДВ податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні бюджетних коштів, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством укладено договори з підприємством, яке уповноважене на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів / послуг у частині доведеного переліку та обсягу закупівель товарів / послуг, та яке є розпорядником бюджетних коштів. У межах контрактів на постачання товарів Товариство отримує на розрахунковий рахунок бюджетні кошти від розпорядника таких коштів.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію на такі питання:
1) чи буде у Товариства датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ дата отримання бюджетних коштів на поточний рахунок?
2) чи повинно Товариство в податковій декларації з ПДВ заповнювати поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку»?
3) чи буде вважатись помилкою заповнення графи «опис (номенклатура) товарів / послуг» податкової накладної на постачання товарів з формулюванням «Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗСУ в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік» з відповідним кодом УКТ ЗЕД 2106 (тобто, як вказано в договорі), чи правильно зазначати поіменний перелік товарів з погодженого сторонами каталогу товарів з відповідними кодами УКТ ЗЕД, що постачаються (наприклад, баклажани свіжі, капуста, огірки і інше)?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V, підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 стаття 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 187.7 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкові накладні складаються за формою та відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267, зі змінами.
Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Особи, що застосовують / можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, визначені пунктами 187.1, 187.10 статті 187 Кодексу та пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Якщо оплата Товариству за постачання товарів здійснюватиметься одержувачем та/або розпорядником за рахунок бюджетних коштів (коштів, які перераховуються з відповідного рахунку, відкритого в органах Державної казначейської служби України), то Товариство за такою операцією дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ повинно визначати відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V Кодексу, тобто на дату зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок Товариства.
Щодо питання 2
Враховуючи зазначене, якщо платники податку, які здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів відповідно до пункту 187.7 статті 187 Кодексу, визначають лише дату виникнення податкових зобов’язань по даті зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, але не застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, такі платники податку поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в декларації з ПДВ, заповнення якого передбачено у разі формування податкового кредиту за касовим методом, не заповнюють.
Щодо питання 3
З урахуванням норм пункту 44.1 статті 44, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 Кодексу показники податкової накладної, яка складається при здійсненні операції з постачання товарів / послуг, повинні відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.
У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
При складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3.1 табличної частини податкової накладної.
При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару: для підакцизних і імпортних товарів – 10 знаків,
для інших товарів – не менше 4 знаків.
У випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка «Х».
Номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.
Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».
В свою чергу, Митний тариф містить Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки, додаткові примітки до розділів, груп і товарних підпозицій.
Тобто, класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі – Правила), приміток, додаткових приміток до розділів, груп і товарних підпозицій.
Визначення коду УКТ ЗЕД набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції, та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції здійснюється з урахуванням Правила 3.
Операція з постачання набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції, та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.
З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для товарів, що поставляються в наборі / комплекті при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково – дослідного інституту судових експертиз.
Графи 6 та 7 податкової накладної щодо кількості та ціни постачання одиниці товару заповнюються у встановленому порядку (ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів)).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).
