Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство зареєстровано резидентом Дія Сіті – платником ПДВ та податку на прибуток на особливих умовах, а також реципієнтом проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), який реекспорту відповідно до пункту 5 статті 86 Митного кодексу України (далі – МКУ) з оформленням відповідних митних декларацій. Обладнання не використовувалося, залишалося у первинному пакуванні та належному стані.
Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ по товарам, які були ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту, у разі їх повернення продавцю – нерезиденту з поміщенням таких товарів у митний режим реекспорту відповідно до пункту 5 статті 86 МКУ;
2) чи оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту згідно з пунктом 5 статті 86 МКУ та чи складається при здійсненні таких операцій податкова накладна на підставі митної декларації відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ;
3) чи є достатнім для застосування нульової ставки ПДВ для зазначених вище операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту згідно з пунктом 5 статті 86 МКУ інформація, зазначена у графі 37 відповідної митної декларації («процедура» – GT) та які документи є додатковим підтвердженням правомірності застосування нульової ставки ПДВ та не нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ;
4) чи застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з безоплатного вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту;
5) чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на різницю між ціною придбання та договірною вартістю, що зазначена у митній декларації, якщо договірна вартість є нижчою за ціну придбання товару?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, МКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Законодавством України з питань митної справи зокрема, передбачені такі митні режими:
імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (стаття 74 розділу V МКУ);
експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (стаття 82 розділу V МКУ);
реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 85 розділу V МКУ).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 розділу V МКУ митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту – стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:
а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;
б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» – «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.
Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ (пункт 189.17 статті 189 розділу V ПКУ).
За нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема з вивезення товарів за межі митної території України:
у митному режимі експорту (підпункт «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ;
у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ (підпункт «б» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ).
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Відповідно до підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Особливості оподаткування ПДВ операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму визначено статтею 206 розділу V ПКУ.
Зокрема, пунктом 206.5 статті 206 розділу V ПКУ передбачено, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 розділу V МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ.
Таким чином, за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з вивезення у митному режимі реекспорту товарів:
які були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 (крім підпунктів 141.91.3 і 141.91.4) статті 141 розділу ІІІ ПКУ (пункт 136.8 статті 136 розділу ІІІ ПКУ).
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.91 статті 141 розділу ІІІ ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ (підпункт 137.10.1 пункту 137.10 статті 137 розділу ІІІ ПКУ).
Згідно з пунктом 135.2 статті 135 розділу ІІІ ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними пунктом 135.2 статті 135 та підпунктом 141.91.3 пункту 141.91 статті 141 розділу ІІІ ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Отже, у разі якщо платник податку набув статусу резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах, то такий платник податку переходить на спеціальний режим оподаткування зі ставкою податку на прибуток у розмірі 9% і формує базу оподаткування відповідно до норм пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ ПКУ.
Підпунктом 135.2.1.6 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що база оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах визначається, зокрема, як сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:
а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.81 цього підпункту;
б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року;
в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із статтею 165 розділу IV ПКУ та/або не оподатковується згідно з пунктом 170.7 статті 170 розділу IV ПКУ;
г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку;
ґ) суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, передбачених підпунктами «в» і «г» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ.
Для цілей цього підпункту:
безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;
однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначено однорідну групу майна відповідно до облікової політики підприємства, використовуються відповідні положення облікової політики підприємства.
Отже, оскільки резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах виконував роботу, фінансування якої здійснювалось за рахунок гранту, і результат такої роботи у вигляді майнових прав інтелектуальної власності передається власнику відповідної платформи, то операція з передачі результатів розробки не вважається безоплатно наданими послугами, і, відповідно, не включається до бази оподаткування податком на прибуток підприємств такого резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів –дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Щодо питань 1 - 2
Об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операції з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
Враховуючи те, що згідно з Грантовою угодою отримані Товариством грантові кошти є оплатою вартості наданих Товариством товарів/послуг (результатів розробки), то при отриманні таких коштів Товариство згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ зобов’язано визначити податкові зобов’язання з ПДВ, крім випадків, коли операції з постачання таких товарів/послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ або звільняються від оподаткування ПДВ (зокрема, відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).
Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153.
У разі дотримання умови для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого міжнародними угодами, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, операції з постачання Товариством товарів/послуг (у тому числі результатів розробки), зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, зокрема, згідно з Грантовою угодою та постановою № 688 виконавцю проєкту МТД (або безпосередньо реципієнту) у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ. Інформаційним підтвердженням придбання виконавцем проєкту МТД послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, є подання ним додатка 8 до Порядку № 153. В договорі на таке постачання вартість таких послуг має бути вказана «Без ПДВ».
За такою звільненою від оподаткування ПДВ операцією з передачі державній установі товарів/послуг (результатів розробки) податкові зобов’язання з ПДВ не визначаються, але при цьому Товариство зобов’язане скласти податкову накладну без ПДВ та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
У разі якщо Товариство не застосовує касовий метод податкового обліку, то податкову накладну із застосуванням звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ необхідно складати за правилом «першої події» (на дату отримання коштів або на дату відвантаження товарів / оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 розділу І ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
