Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство має намір укласти із державним замовником у сфері оборони договір (контракт), відповідно до умов якого здійснюватиме постачання товарів оборонного призначення, що класифікуються у товарні позиції 8806 згідно з УКТ ЗЕД (далі – БПЛА).
Для цілей виробництва Товарів Товариство здійснюватиме закупівлю комплектуючих частин як на митній території України у платників ПДВ, так і поза її межами, а також певних послуг (робіт) у платників ПДВ.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію:
1) чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, за ввезеними на митну територію України у митному режимі імпорту товарами, визначеними у пункті 927 розділу XXI Митного кодексу України (далі – МКУ), які будуть використовуватися для виробництва БПЛА і подальшого їх постачання державному замовнику у сфері оборони України на підставі відповідного договору (контракту)? Якщо так, то чи такі суми нарахованого ПДВ включаються у собівартість БПЛА?;
2) чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, за ввезеними на митну територію України у митному режимі імпорту товарами, визначеними у пункті 927 розділу XXI МКУ, а також за придбаними на митній території України у платників ПДВ товарами/послугами, які будуть використовуватися для виробництва БПЛА і подальшого їх постачання державному замовнику у сфері оборони України на підставі відповідного договору (контракту)? Якщо так, то чи такі суми нарахованого ПДВ включаються у собівартість БПЛА?;
3) чи має право Товариство на податковий кредит з ПДВ, попередньо сформований за операціями з придбання товарів/послуг, які будуть використовуватися для виробництва БПЛА і подальшого їх постачання державному замовнику у сфері оборони України на підставі відповідного договору (контракту), в описаній у зверненні ситуації?
Разом з тим, у зверненні не зазначено:
чи має Товариство статус виконавця або співвиконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель у розумінні норм Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808);
чи є зазначений у зверненні договір (контракт) державним контрактом (договором) у розумінні норм Закону № 808.
У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:
виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) – суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;
державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;
державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
співвиконавці/субпідрядники – суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);
товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь- які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:
поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);
залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України
від 03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що державними замовниками у сфері оборони визначено Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Відповідно до підпунктів «а», «б» і «ґ» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
придбання або виготовлення товарів та послуг;
придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 розділу V ПКУ.
Пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу −
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» − «м» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у тому числі, що класифікуються за товарною позицією 8806.
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 і 2
Якщо операції Товариства з постачання БПЛА на митній території України державному замовнику здійснюватимуться у межах державного контракту (договору) з оборонних закупівель та, відповідно, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то за придбаними Товариством з ПДВ на митній території України товарами/послугами, необоротними активами, а також ввезеними на митну територію України у митному режимі імпорту товарами і необоротними активами (із сплатою ПДВ), які використовуватимуться у таких операціях (у тому числі для виробництва БПЛА), обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не виникатиме.
Щодо питання 3
Суми ПДВ, сплачені Товариством при здійсненні операцій з придбання на митній території України товарів/ послуг, необоротних активів та операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів та/або необоротних активів, які використовуватимуться у звільнених від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операціях (у тому числі для виробництва БПЛА), підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Разом з цим, у разі виникнення у Товариства суми від’ємного значення податку (різниці між сумою податкового зобов'язання з ПДВ звітного (податкового) періоду і сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду), Товариство, за умови дотримання вимог, встановлених нормами ПКУ, має право на:
врахування такої суми від’ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) у відповідній частині;
або
відшкодування такої суми від’ємного значення ПДВ з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) за відповідною заявою у сумі податку, фактично сплаченій у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у відповідній частині:
або
зарахування такої суми від’ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у
зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Достовірність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та/або правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
