Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо визначення обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Державна установа координує діяльність регіональних установ виконання покарань і є розпорядником коштів вищого рівня.
Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» засуджені, що відбувають покарання у виправних установах та особи, узяті під варту в слідчих ізоляторах, залучаються до суспільно корисної праці. Доходи, отримані цими установами та слідчими ізоляторами від господарської діяльності спрямовуються на забезпечення життєдіяльності установ виконання покарань.
Доходи установ виконання покарань є джерелом фінансування кримінально- виконавчої системи та використовуються виключно для фінансування видатків на утримання, реалізації мети (цілей та завдань) та напрямків діяльності, визначених установчими документами.
Загальний обсяг надходжень установ виконання покарань складається з:
– доходів від працевикористання засуджених у розмірі 25 відс. (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 року № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань» (далі – Постанова № 653));
– утримань із заробітної плати засуджених (відшкодування вартості комунально-побутових послуг);
– власних надходжень від господарської діяльності (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 року № 1017 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами Державної кримінально-виконавчої служби» (далі – Постанова № 1017)).
Враховуючи вищевикладене, Державна установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1) чи вважається загальний обсяг всіх надходжень від діяльності установ виконання покарань об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні статті 181 ПКУ?;
2) чи враховується дохід від операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «ґ» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 ПКУ в сукупний оподатковуваний дохід для цілей реєстрації платником ПДВ?
3) чи є об’єктом оподаткування ПДВ дохід від використання праці засуджених, якщо цей дохід є джерелом фінансування установ та є складовою собівартості виробленої продукції?;
4) чи є об’єктом оподаткування ПДВ утримання із заробітної плати засуджених на відшкодування вартості комунально-побутових послуг, які є надходженнями коштів спеціального фонду державного бюджету?;
5) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з реалізації товарів у крамницях для засуджених?;
6) що є об’єктом оподаткування ПДВ при наданні послуг з користування кімнатами побачень засуджених з родичами?;
7) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з реалізації продукції підсобних господарств через крамниці для засуджених?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Згідно з пунктом 7 Постанови № 653 джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених. Доходи від працевикористання засуджених складаються з нарахувань на їх заробітну плату або винагороду за виконання робіт (надання послуг) у розмірі 25 відсотків і відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).
Перелік платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально- виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затверджено Постановою № 1017.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання послуг з харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме:
харчування, у тому числі приготування їжі;
забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами;
користування кімнатами тривалих побачень;
послуги поштового та телефонно-телеграфного зв'язку;
постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності;
ремонт взуття та одягу;
додаткове медичне обслуговування;
банно-пральні послуги;
прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи.
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.
До переліку осіб, які можуть бути зареєстровані платниками ПДВ, відноситься будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (абзац 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ).
Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Згідно з пунктами 183.1 і 183.2 статті 183 розділу V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V ПКУ.
Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 – 2
Обов’язкова реєстрація особи як платника ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ відбувається у разі якщо загальна сума від здійснення такою особою операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
Отже, при обрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ для цілей реєстрації як платника ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ необхідно враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених особою протягом останніх 12 календарних місяців, тобто обсяги тих операцій, що підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (у тому числі обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, але відповідно до норм ПКУ, зокрема норм підпункту «ґ» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ).
Щодо питань 3 – 4
Перелік операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ, визначено статтею 185 розділу V ПКУ. Так, об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника податку з постачання товарів/послуг, а не отримання коштів. При цьому можливість виникнення об’єкта оподаткування ПДВ не залежить від способу отримання коштів та від напрямку використання одержувачем таких коштів.
У разі якщо отримання платником ПДВ коштів (у тому числі шляхом утримання частини заробітної плати засуджених) не передбачає постачання таким платником податку товарів/послуг (у тому числі на безоплатній основі), і такі кошти, відповідно, не є оплатою вартості товарів/послуг, то об'єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та, відповідно, до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються.
Разом з цим, якщо зазначені кошти надходять платнику податків в рахунок оплати вартості поставлених (чи тих, які планується поставити у майбутньому) таким платником товарів/послуг, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.
Щодо питань 5 – 7
Операції платників податку з постачання товарів/послуг, в тому числі операції з реалізації товарів у крамницях для засуджених, надання послуг з користування кімнатами побачень засуджених з родичами, реалізації продукції підсобних господарств через крамниці для засуджених, є об'єктом оподаткування ПДВ у розумінні норм, визначених статтею 185 розділу V ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
