Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство у межах наявних ліцензій на проведення професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами має намір надавати клієнтам додаткові послуги, а саме: проведення інвестиційних досліджень та фінансового аналізу або надання будь-яких інших загальних рекомендацій, пов’язаних з проведенням операцій з фінансовими інструментами (далі – Додаткові послуги).
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
чи підпадає операція з постачання Додаткових послуг під категорію операцій, які відповідно до підпункту 196.1.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480).
Професійна діяльність на ринках капіталу − це діяльність акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю або товариств з додатковою відповідальністю з надання фінансових та інших послуг на ринках капіталу під час здійснення будь-якого виду діяльності, передбаченого частиною другою статті 41 Закону № 3480 (частина перша статті 41 Закону № 3480).
Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3480 на ринках капіталу здійснюються такі види професійної діяльності:
1) діяльність з торгівлі фінансовими інструментами;
2) діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
3) клірингова діяльність;
4) депозитарна діяльність;
5) діяльність з управління активами інституційних інвесторів;
6) діяльність з управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;
7) діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Згідно зі статтею 44 Закону № 3480 діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає умови отримання іноземними юридичними особами ліцензії на провадження відповідних видів діяльності в межах професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами.
Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами включає такі види діяльності:
1) субброкерська діяльність;
2) брокерська діяльність;
3) дилерська діяльність;
4) діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;
5) інвестиційне консультування;
6) андеррайтинг та/або діяльність з розміщення з наданням гарантії;
7) діяльність з розміщення без надання гарантії.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить
20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14
пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Відповідно до підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Безпосередньо діяльність із надання Додаткових послуг не визначена у Законі № 3480 як окремий вид діяльності з торгівлі фінансовими інструментами.
Отже, якщо за своєю фактичною сутністю діяльність Товариства з надання Додаткових послуг належить (є їх складовою) до видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону, і при цьому Товариство має відповідну ліцензію, то операція з постачання Додаткових послуг не буде об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ. На суму отриманої Товариством від клієнтів винагороди ПДВ не нараховуватиметься.
У разі недотримання вказаних вище умов, операція з постачання Додаткових послуг буде об’єктом оподаткування ПДВ та підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. За такою операцією сума отриманої Товариством від клієнтів винагороди включатиметься до бази оподаткування ПДВ.
З питання віднесення діяльності Товариства з надання Додаткових послуг до видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону, ДПС рекомендує звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як до державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів та одними із основних завдань якої є формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики, зокрема щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та похідних (деривативів) в Україні, та координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та похідних (деривативів) (Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затверджене Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
