Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, між Товариством та нерезидентом було укладено Угоду про стипендію від 08.11.2023 (далі – Угода), предметом якої є надання однорічної стипендії (гранту) (далі – Стипендія) для цілей проведення журналістського розслідування.
В Угоді зазначено, що усі кошти будуть виплачені Товариству відповідно до умов та положень, викладених в Угоді.
Водночас, між Товариством (замовником) та фізичною особою-підприємцем (виконавцем) було укладено договір про надання послуг, згідно з умовами якого Товариство (замовник) замовляє та оплачує, а фізична особа − підприємець (виконавець) приймає на себе зобов'язання надати послуги незалежного журналіста з професійного збору (одержання), створення, редагування і забезпечення підготовки матеріалу для подальшого його поширення на онлайн платформі (вебсайті) Товариства (замовника).
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію:
1) щодо податкових наслідків з ПДВ при отриманні Стипендії;
2) щодо необхідності складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в описаній у зверненні ситуації;
3) щодо необхідності відображення зазначеної у зверненні операції у податковій звітності з ПДВ;
4) щодо необхідності проведення розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних ПДВ операціях та неоподатковуваних ПДВ операціях в описаній у зверненні ситуації.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14
пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено
статтями 187, 198, 199 та 201 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155- VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково − ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (пункт 199.3 статті 199 розділу V ПКУ).
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А податкової декларації з ПДВ вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставками 7 відс. і 14 відс., за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ, тимчасово звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.
У рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України. До рядка 1.1 податкової декларації з ПДВ включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V ПКУ (підпункт 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів ДПС інформує.
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Щодо питань 1 - 3
Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, а не отримання грошових коштів, у тому числі у формі Стипендії.
Водночас, з огляду на описану у зверненні ситуацію, для цілей оподаткування ПДВ має місце операція Товариства з постачання нерезиденту послуг із проведення журналістського розслідування, а Стипендія у свою чергу розглядається як оплата (компенсація) вартості таких послуг.
Оскільки послуги із проведення журналістського розслідування відсутні у переліках послуг, визначених пунктами 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186
розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника, тобто у даному випадку Товариства.
Таким чином операція Товариства з постачання нерезиденту послуг із проведення журналістського розслідування є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку, а Стипендія включається до бази оподаткування ПДВ такої операції.
За такою операцією Товариство зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Крім цього, така операція підлягає відображенню у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ.
Щодо питання 4
Якщо придбані та/або виготовлені Товариством товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у Товариства виникають податкові наслідки з ПДВ відповідно до статті 199 розділу V ПКУ, у тому числі щодо визначення частки такого використання, а також складання і подання до контролюючого органу відповідного розрахунку частки такого використання.
При цьому безпосередньо отримання Стипендії не впливає на такі податкові наслідки з ПДВ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
