Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо податкових наслідків з податків і зборів в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Представництво має намір здійснити закупівлю та постачання медичного обладнання як гуманітарної допомоги для чотирьох закладів охорони здоров’я Харківської області.
Згідно з даними інформаційних систем ДПС Представництво є представництвом міжнародної організації та за організаційно-правовою формою є дипломатичною місією.
З огляду на викладене, Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи звільняється від оподаткування ПДВ операція з постачання гуманітарної допомоги у вигляді медичного обладнання, яке буде закуповуватися Представництвом у резидентів на митній території України;
1.1) якщо так, то який порядок застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, у тому числі порядок складання податкової накладної, в описаній у зверненні ситуації;
1.2) чи має право постачальник гуманітарної допомоги на компенсацію з Державного бюджету України сум ПДВ, сплачених у вартості товарів (медичного обладнання), робіт та послуг, які були закуплені для реалізації проєкту гуманітарної допомоги в описаній у зверненні ситуації? Також окремо роз’яснити норми пункту 197.11 статті 197, пунктів 198.1 – 198.6 статті 198, пунктів 200.4 – 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та який вплив має такий режим звільнення від оподаткування ПДВ на можливість отримання бюджетного відшкодування ПДВ;
2) чи звільняється від оподаткування ПДВ з постачання послуг із доставки, зберігання, транспортування, встановлення та введення в експлуатацію медичного обладнання, навчання персоналу та інших супутніх послуг, які будуть закуповуватися Представництвом у резидентів як частина реалізації проєкту гуманітарної допомоги в описаній у зверненні ситуації? Також роз’яснити, чи поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ на операції з постачання комплексної послуги, яка є невід’ємною частиною підготовки, постачання та введення в експлуатацію гуманітарної допомоги;
3) чи звільняється від ввізного мита та імпортних платежів гуманітарна допомога у вигляді медичного обладнання, яка буде закуповуватися Представництвом для закладів охорони здоров’я у нерезидентів та буде ввозитися на митну територію України у митному режимі імпорту;
4) чи є різниця при оподаткуванні/звітуванні гуманітарної допомоги від донорів, яка надійшла із-за кордону або придбана на митній території України;
5) який порядок звітування реципієнта/донора про отримання/надання гуманітарної допомоги?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Оскільки відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191 розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання правомірності та порядку проведення операцій із гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.
Відповідно до статті 3 розділу І ПКУ однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Пунктом 2 статті VI Угоди між Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй про заснування Представництва Організації Об'єднаних Націй від 06 жовтня 1992 року, зокрема, встановлено, що Організація Об'єднаних Націй, включаючи Представництво Організації Об'єднаних Націй, його активи, доход та інша власність, звільняється від усіх прямих податків, ПДВ, зборів, сплат або мита; однак є розуміння, що Організація Об'єднаних Націй не наполягатиме на звільненні від податків, які в дійсності є лише платою за комунальні послуги, що надаються Урядом чи корпорацією, діяльність якої регламентується урядовими постановами, за усталеними розцінками відповідно до обсягу наданих послуг, які можуть бути конкретно визначені, описані і перелічені.
Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1192).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв'язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Законодавство України про гуманітарну допомогу, як встановлено у статті 2 Закону № 1192, складається із Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами), Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до пункту 5 статті 1 Закону № 1192.
Набувачі гуманітарної допомоги – це фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» пункту 5 статті 1
Закону № 1192 (пункт 6 статті 1 Закону № 1192).
Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються статтею 11 Закону № 1192.
Зазначаємо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено в частині четвертій статті 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі статтею 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі;
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.
Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підпунктами «а» та «б» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192.
Відповідно до абзацу першого пункту 197.2 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з такими особами. Порядок звільнення від оподаткування та перелік операцій, що підлягають звільненню від оподаткування, встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави та/або правил міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
У порядку, встановленому абзацом першим вказаного вище пункту ПКУ, також звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг на митній території України, передбачених для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно з нормами Закону № 1192 (абзац третій
пункту 197.2 статті 197 розділу V ПКУ).
Процедуру звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, а також операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, визнаних гуманітарною допомогою, передбачених для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно із Законом № 1192, визначає Порядок звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1240 (далі – Порядок № 1240), зокрема:
1) для власних потреб:
дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, які розміщуються на території України, крім консульських установ, очолюваних почесними консульськими посадовими особами;
дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, акредитованих в Україні за сумісництвом;
представництв міжнародних організацій, утворених згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі – міжнародні договори України);
3) для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно із Законом № 1192 (підпункти 1 та 3 пункту 1 Порядку № 1240).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1240:
дипломатична місія – дипломатичні представництва, консульські установи та представництва міжнародних організацій, зазначені у підпункті 1 пункту 1 Порядку № 1240, зокрема в контексті підпункту 1 пункту 1 Порядку № 1240 мова йде про представництва міжнародних організацій, утворені згідно з міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому відповідно до пункту 2 Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій та представництв іноземних організацій держави-агресора в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 року № 146 (зі змінами) (далі – Положення № 146), представництво міжнародної організації – представництво в Україні міжнародної міжурядової чи міжнародної неурядової організації (включаючи персонал, споруди та приміщення). Координацію дій щодо розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та представництв міжнародних міжурядових організацій здійснює Міністерство закордонних справ України (пункт 3 Положення № 146);
товари і послуги, передбачені для власних потреб дипломатичних
місій, – усі товари вітчизняного, іноземного виробництва і послуги, які постачаються або ввозяться в Україну виключно для службового користування та для використання (споживання) під час виконання службових обов'язків, зокрема офіційних прийомів.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1240 обсяг пільг, що надаються представництвам міжнародних організацій, зокрема їх регіональним відділенням, визначається відповідним міжнародним договором України. Для врахування застосування пільг, передбачених міжнародним договором України, МЗС надсилає щороку до 20 січня ДПС інформацію про міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою повідомлення про звільнення міжнародної організації від сплати мита та/або податку або на повернення вже сплаченої суми такого мита та/або податку згідно з додатком 3.
У разі відкриття нового представництва міжнародної організації або його регіонального відділення на території України МЗС протягом місяця з дати відкриття такого представництва або його регіонального відділення надсилає ДПС повідомлення, яке містить інформацію про пільги, передбачені міжнародним договором України.
Власними потребами міжнародних організацій вважаються також усі товари та послуги, що використовуються для їх офіційної діяльності відповідно до взятих на себе зобов'язань згідно з міжнародними договорами з Україною (крім тих, що надаються як гуманітарна та міжнародна технічна допомога).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1240 звільнення від оподаткування податком на додану вартість у разі постачання товарів і послуг на митну територію України здійснюється шляхом щомісячного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених у складі вартості дипломатичними місіями, особами з числа дипломатичного персоналу та членами їх сімей під час придбання таких товарів і послуг на митній території України, за винятком операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 9 Порядку № 1240.
Відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється лише за наявності:
касових чеків або інших документів, які дають змогу ідентифікувати операцію з придбання товарів / отримання послуг та які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку на додану вартість (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника) - у разі придбання товарів/послуг за готівку;
податкових накладних, платіжних документів та документів, що засвідчують факт придбання товарів/послуг (рахунку-фактури, накладної тощо), або документів, визначених підпунктом «а» пункту 201.11 статті 201 розділу V ПКУ, - у разі придбання товарів/послуг за безготівковим рахунком;
копії рішення Міністерства соціальної політики України про визнання товарів/послуг гуманітарною допомогою (у разі звернення за звільненням від оподаткування податком на додану вартість товарів/послуг на митній території України, передбачених для гуманітарної допомоги).
Пунктом 9 Порядку № 1240 визначено, що від оподаткування ПДВ звільняються виходячи з принципу взаємності операції, пов’язані з:
будівництвом, ремонтом та реконструкцією будинків і приміщень для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та представництв міжнародних організацій, у тому числі резиденції керівників дипломатичних місій;
придбанням чи орендою службових, житлових і нежитлових приміщень для потреб дипломатичних представництв, установ та представництв міжнародних організацій, якщо контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила. При цьому звільнення від оподаткування ПДВ операцій з оренди службових приміщень дипломатичних місій та житлових приміщень керівників дипломатичних представництв і консульських установ здійснюється без додержання принципу взаємності.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 (1.1 і 1.2) та 2
Чинним законодавством України встановлено можливість звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.2 статті 197 розділу V ПКУ операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі медичного обладнання) визнаних гуманітарною допомогою, які передбачені для надання представництвами міжнародних організацій в Україні (у тому числі закладам охорони здоров’я) згідно із Законом № 1192 та за процедурою, визначеною Порядком № 1240.
Так, якщо товари (у тому числі медичне обладнання) та послуги (у тому числі послуги із доставки, зберігання, транспортування, встановлення та введення в експлуатацію медичного обладнання, навчання персоналу та інших супутніх послуг) придбаватимуться представництвом міжнародної організації в Україні у постачальника (платника ПДВ) для цілей надання гуманітарної допомоги в Україні, то постачальник (платник ПДВ) таких товарів/послуг визначає їх вартість з урахуванням ПДВ, а за операцією з постачання таких товарів/послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на представництво міжнародної організації в Україні і зареєструвати її в ЄРПН.
При цьому згідно з пунктом 197.2 статті 197 розділу V ПКУ представництво міжнародної організації в Україні матиме право на повернення сум ПДВ, фактично сплачених ним під час придбання таких товарів/послуг, шляхом їх відшкодування за правилами, встановленими Порядком № 1240.
Перелік документів, за наявності яких може бути здійснено таке відшкодування, визначено у пункті 6 Порядку № 1240, зокрема за наявності копії рішення Міністерства соціальної політики України про визнання товарів/послуг гуманітарною допомогою.
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі –
Порядок № 1307).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1307 податкова накладна складається в порядку, передбаченому пунктом 2 Порядку № 1307, у разі постачання:
для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.2 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ;
особі, не зареєстрованій платником податку, товарів/послуг, оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання яких відповідно до статті 211 розділу V ПКУ здійснюється у пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
особі, не зареєстрованій платником податку, товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування податком відповідно до пункту 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 Порядку № 1307)». При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (особи з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «200000000000».
Така податкова накладна складається в електронній формі та видається за вибором отримувача (покупця) в один з таких способів:
або надсилається в електронному вигляді;
або надається у паперовому вигляді шляхом її друкування.
У полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» вказується реєстраційний (обліковий) номер платника податків, наданий контролюючим органом дипломатичній місії при взятті її на облік. При цьому у рядку «код» поля «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначається код ознаки джерела податкового номера «3».
Щодо зазначення коду пільги у податковій накладній
Відповідно до Довідника № 131/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2025 податковій пільзі з ПДВ, встановленій пунктом 197.2 статті 197 розділу V ПКУ, присвоєно код 14060440.
Порядок заповнення податкових накладних постачальниками (платниками ПДВ) товарів/послуг у разі якщо такі товари/послуги придбаваються представництвом міжнародної організації в Україні у їх постачальників (платників ПДВ) для надання у подальшому гуманітарної допомоги закладам охорони здоров’я України аналогічний порядку, зазначеному у пункті 10 Порядку № 1307.
Водночас ДПС інформує, що правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.
Щодо питань 1.1 (у частині операцій із ввезення гуманітарної допомоги на митну територію України у митному режимі імпорту) і 3
З питання застосування режиму звільнення від митних платежів (у тому числі ввізного мита та ПДВ із ввезених товарів на митну територію України) при здійсненні операцій із ввезення гуманітарної допомоги на митну територію України та митного оформлення таких операцій ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого є:
організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;
надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до МКУ.
Щодо питань 4 і 5
Питання загального порядку визнання допомоги гуманітарною та проведення операцій із нею, у тому числі подання звітності, належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, а питання бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги та відповідної звітності – до компетенції Міністерства фінансів України.
Якщо отримувачами гуманітарної допомоги будуть державні та комунальні заклади охорони здоров’я у статусі неприбуткової організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), повідомляємо таке.
Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених таким пунктом ПКУ.
Згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, встановленим цим підпунктом.
Щодо податкової звітності, то формування доходів та видатків, які відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, на підставі належним чином складених первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються в рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Зокрема, надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно в рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД частини І Звіту.
Інформація щодо операцій із гуманітарною допомогою відображається в додатку ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – додаток ГД до Звіту). Додаток ГД до Звіту подають неприбуткові організації, що є отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги.
Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року зазначається у відповідному розділі І додатка ГД до Звіту.
У разі отримання гуманітарної допомоги неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає:
у графах 2 – 12 розділу ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту. При цьому, сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту;
у графах 2 – 9 розділу ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
Якщо отримувач планує надати гуманітарну допомогу надавачу у наступних звітних періодах, то у такому випадку розділ ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту не заповнюється.
У графах 2 – 7 розділу V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» додатка ГД до Звіту зазначається залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року. Значення показників розділу V додатка ГД до Звіту мають дорівнювати позитивному значенню різниці відповідних граф, розрахованих за формулою (розділ I + розділ II) – (розділ III + розділ IV). Зазначений розділ заповнюється у разі наявності залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року.
Також слід відмітити, що показники розділу V додатка ГД до Звіту за звітний (податковий) період переносяться до розділу I «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року» додатка ГД до Звіту за наступний звітний (податковий) період.
Розділ IV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 розділу IV додатка ГД до Звіту переноситься у рядок 3.1 ГД основної частини Звіту.
Тож у разі отримання неприбутковою організацією, внесеною до Реєстру, гуманітарної допомоги згідно із законодавством про гуманітарну допомогу, інформація щодо операцій із такою допомогою підлягає відображенню у додатку ГД до Звіту за правилами бухгалтерського обліку з перенесенням до відповідних рядків основної частини Звіту у встановленому порядку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
