Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є оператором мобільного зв’язку, який надає електронні комунікаційні послуги.
Підключення Товариством абонента до електронної комунікаційної мережі та надання йому права на використання певного обсягу електронних комунікаційних послуг відбувається шляхом придбання та активації абонентом спеціальних засобів – ідентифікаційних телекомунікаційних карток, карток попередньо оплаченої послуги та карток поповнення рахунка.
Товариство здійснює продаж зазначених карток як в матеріальній формі, в т.ч. на папері або у вигляді металопластикового чіпу з записаними на ньому даними, який необхідно вставляти в мобільний пристрій до початку користування послугами (SIM-картка), так і створених в електронному вигляді без матеріальних носіїв, які мають вигляд даних, що необхідно завантажити через мережу Інтернет на мобільний пристрій (e-SIM картка).
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи вірне припущення Товариства, що в разі продажу карток електронних комунікаційних послуг, випущених в матеріальній формі, Товариство має право зазначати в податковій накладній або відповідний код товару за УКТ ЗЕД, або код відповідних послуг за Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), зокрема 61.20 «Послуги безпроводового зв'язку»;
2) у разі продажу карток електронних комунікаційних послуг, випущених в електронній формі (без матеріального носія), мобільний оператор має зазначати в податковій накладній код відповідних послуг за ДКПП, зокрема 61.20 «Послуги безпроводового зв’язку»?
Разом з тим, у зверненні не вказано: як у бухгалтерському обліку Товариством обліковуються картки електронних комунікаційних послуг, зокрема чи включається вартість електронних та пластикових/паперових карток у ціну наданих послуг чи ні.
Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті здійснених ним операцій, ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування ПДВ вказаних у зверненні операцій.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.
Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:
опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);
код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Статтею 1 Закону № 996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 – 2
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
При цьому, показники податкової накладної, яка складається при здійсненні Товариством зазначених у зверненні операцій, повинні відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією, які, у свою чергу, мають відповідати суті такої здійсненої операції.
Якщо вартість карток електронних комунікаційних послуг (виготовлених як в матеріальній формі так і в електронному вигляді), включається до складу вартості пакету послуг, що постачаються Товариством своїм абонентам, то при складанні податкової накладної Товариство повинно у графі 2 податкової накладної зазначити безпосередньо опис послуги, що постачається, у відповідності з первинними документами, якими супроводжується така операція, а у графі 3.3 податкової накладної вказати код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікується така послуга.
Разом з цим, якщо вартість карток електронних комунікаційних послуг обліковується Товариством окремо від вартості таких послуг, то у податковій накладній у графі 2 окремими позиціями вказується опис (номенклатура) товарів, що постачається, та окремо послуг у відповідності з первинними документами, якими супроводжується така операція, а у графах 3.1 і 3.3 податкової накладної вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД і код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі роботи/послуги.
У разі необхідності визначення коду послуги згідно з ДКПП ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
