Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо питань, пов’язаних з формуванням податкового кредиту та нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ у разі придбання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, установа є неприбутковою організацією та зареєстрована платником ПДВ.
Установа є одержувачем бюджетних коштів та фінансується за бюджетною програмою «Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах» з загального фонду державного бюджету за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)». Кошти для фінансування основних задач і функцій Установи надходять на казначейській рахунок і використовуються на заробітну плату і нарахування, придбання предметів, обладнання та інвентарю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, оплату інших послуг та інші видатки (податки). У зверненні зазначено, що придбання товарів / послуг Установою здійснюється для виконання законодавчо визначених функцій не в межах господарської діяльності, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів і не спрямована на одержання доходу.
Крім того, Установа надає платні послуги згідно з основною діяльністю (аварійно-рятувальні роботи), кошти за які отримуються на власний рахунок у банку та використовуються для придбання матеріалів, комунальних та інших послуг, енергоносіїв.
Враховуючи вищевикладене, Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи включаються до складу податкового кредиту Установи суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі придбання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, якщо такі придбані товари/послуги використовуються для виконання законодавчо визначених функцій не в межах господарської діяльності?;
2) чи зобов’язана Установа при цьому нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ та складати і реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).
Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, складання податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187, 198 і 201 ПКУ.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підставою для нарахування платником податку – покупцем товарів/послуг сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.
Разом з цим пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту та визначення податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ для платників ПДВ, які фінансуються з державного бюджету.
Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги.
Товари/послуги, придбані за рахунок отриманих платником бюджетних коштів, вважаються придбаними безпосередньо платником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до складу податкового кредиту у загальновстановленому порядку на підставі складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
Щодо питання 2
Якщо товари/послуги, при придбанні яких за рахунок бюджетних коштів суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ), такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну зведену податкову накладну.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
