Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового та іншого законодавства під час виконання господарської діяльності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство відповідно до приписів Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) № 16 «Витрати», за підсумками звітних періодів (місяць) загальновиробничі витрати на виробництво продукції розподіляє наступним чином:
змінні та розподілені постійні загальновиробничі витрати зараховуються до виробничої собівартості продукції (пункт 11 НП(С)БО № 16);
нерозподілені постійні загальновиробничі витрати зараховуються до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення (пункт 16 НП(С)БО № 16).
У зв’язку з викладеним у Товариства виникає питання щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ на суму нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які зараховані до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення.
Крім того, у зверненні не зазначено, виробництво якої продукції (оподатковуваної чи ні) здійснює Товариство.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191. пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Порядок формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.
Так, відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Податкові зобов’язання, визначені пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, нараховуються за придбаними з ПДВ товарами/послугами, які, зокрема, починають використовуватися в операціях, за якими не визначаються зобов’язання з ПДВ (звільнення від оподаткування ПДВ, не є об’єктом оподаткування ПДВ тощо).
У випадку, якщо придбані з ПДВ товари/послуги призначаються для використання в операціях, за якими визначаються податкові зобов’язання з ПДВ (на тому чи іншому етапі включаються до собівартості товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ), то підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ за такими придбаними товарами/послугами у платника не виникає.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 глави 3 розділу ПКУ).
