Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо особливостей складання податкових накладних та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство отримує від підрядника будівельні роботи.
За фактом виконання кожного етапу робіт підрядник складає окремі акти виконаних робіт, у зв’язку з цим протягом одного дня підрядником складено два акти виконаних робіт. При цьому на дату складання актів виконаних робіт постачальником складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) одну податкову накладну на загальну суму.
Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи має Товариство право на включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, що складена підрядником у викладеній у зверненні ситуації?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, і їх реєстрація в ЄРПН регулюються статтями 187, 198 і 201 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Зазначеною нормою ПКУ також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній.
Пунктом 201.7 статті 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.
У випадку якщо постачання протягом одного дня одному і тому ж покупцю (замовнику) товарів / послуг здійснюється в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником (підрядником) буде складена одна податкова накладна на загальну суму товарів / послуг, поставлених (наданих) протягом одного дня, в тому числі за фактом виконання окремих етапів робіт.
Податкова накладна, складена постачальником (платником ПДВ) за операцією з постачання товарів/послуг та зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця (платника ПДВ) на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту (за умови дотримання також інших вимог, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту). При цьому дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за такою операцією.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).
