Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненнях, Управління є платником ПДВ та отримує фінансування з місцевого бюджету та з інших джерел.
Харчування дітей в закладах освіти здійснюється за рахунок місцевого бюджету та залучених коштів (батьківської плати).
Управління відповідно до рішення міської ради укладає з орендарями договори оренди нежитлових приміщень, які розташовані у закладах освіти, та здійснює перерахування ПДВ до бюджету від суми орендної плати. Крім цього, Управління отримує фінансування за рахунок бюджету розвитку.
Враховуючи викладене, Управління просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1) чи необхідно складати підсумкову або зведену податкову накладну у разі здійснення операцій з постачання послуг з харчування дітей у закладах дошкільної та загальної освіти, які звільняються від оподаткування ПДВ;
2) чи включені до переліку платних освітніх послуг, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, послуги, які надаються у групах подовженого дня у державних та комунальних закладах загальної середньої освіти;
3) якщо заклади освіти надають частину своїх приміщень в оренду та отримують від орендарів відшкодування (компенсацію) понесених витрат зі сплати вартості комунальних послуг (електричної енергії, водопостачання та інші), яке згідно з укладеними договорами надходить на бюджетний рахунок закладів освіти, то чи необхідно складати податкові накладні в описаній ситуації;
4) чи потрібно при формуванні податкового кредиту включати до зведеної податкової накладної, складеної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, всі податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).
Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до підпункту 196.1.8 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти.
Підпунктом «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я.
Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 116 (далі − Порядок № 116). Так, пунктом 3 Порядку № 116 передбачено, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, – у межах визначеної грошової норми.
Підпунктом 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. Перелік послуг, щодо яких застосовується звільнення від оподаткування ПДВ, визначено підпунктами «а» – «й» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ. Зокрема, до таких послуг належать послуги з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються закладами загальної середньої освіти I - III ступенів (підпункт «в» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).
Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами і доповненнями (далі − Порядок № 1307).
Відповідно до пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).
Отже, з урахуванням норм пункту 185.1 статті 185, пунктів 187.1 та 187.7 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям − платникам податку − можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
покупцям особам, не зареєстрованим платниками податку, − можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Для цілей пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненнях, ДПС повідомляє.
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою. згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
У разі якщо згідно з умовами договорів отримувачем товарів/послуг, придбаних за рахунок коштів місцевого бюджету, є Управління, то податкові накладні постачальниками складаються на Управління. Суми ПДВ, нараховані (сплачені) Управлінням при придбанні товарів/послуг, зокрема, за рахунок бюджетних коштів, відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.
Якщо згідно з умовами договору отримувачем товарів/послуг вказано не розпорядника бюджетних коштів, а іншу особу (заклад освіти), то податкова накладна складається на таку іншу особу (незалежно від того, що виконання обов'язку щодо оплати за товари/послуги може бути покладено на Управління). При цьому суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг (у тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету) включаються до складу податкового кредиту саме такою іншою особою (за умови наявності відповідного документального підтвердження).
Щодо питання 1
Зведена податкова накладна, передбачена пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ, у разі здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, складається не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям протягом такого місяця.
Сума коштів, що надійшли постачальнику понад обсяг поставлених у такому місяці товарів/послуг, до такої зведеної податкової накладної не включається (на таку суму коштів складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця).
Отже, платник ПДВ, який безпосередньо здійснює операції з постачання покупцям − неплатникам ПДВ (зокрема, школярам) послуг з харчування дітей, які відповідно до підпункту «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ і таке постачання має безперервний або ритмічний характер, може не пізніше останнього дня місяця, в якому відбулося постачання таких послуг, скласти зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання протягом такого місяця послуг, усім покупцям – неплатникам ПДВ, відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ.
Щодо питання 2
Операції з постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.8 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.
Операції з постачання послуг з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються закладами загальної середньої освіти I - III ступенів, підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом «в» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ за умови, що такі заклади здійснюють діяльність на підставі ліцензії на постачання таких послуг, виданої Міністерством освіти і науки України.
Якщо надані послуги не відносяться до категорії з освітньої діяльності та/або до платних послуг у сфері позашкільної освіти, то операції з постачання таких послуг підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Водночас, з метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства, зокрема у частині віднесення послуг, які надаються у групах подовженого дня у державних та комунальних закладах загальної середньої освіти, до категорії послуг з освітньої діяльності та/або до платних послуг у сфері позашкільної освіти ДПС рекомендує звернутися до Міністерства освіти і науки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах, зокрема освіти та здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Щодо способу оплати (бюджетні кошти, кошти бюджету розвитку, кошти фізичних осіб), то застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого підпунктом «в» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, не залежить від джерела та способу оплати таких послуг.
Щодо питання 3
Операція платника ПДВ (постачальника) з постачання послуг із оренди об’єкту нерухомого майна (його частини), у тому числі, що належить до комунальної власності, є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс. виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ. За такою операцією платник ПДВ (постачальник таких послуг) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти на покупця податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Водночас, якщо грошові кошти, що отримуються платником ПДВ (крім орендодавця − бюджетної установи) за надання в оренду об’єкту нерухомого майна (його частини), зокрема, у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати вартості комунальних послуг (електричної енергії, водопостачання та інших послуг), за своєю економічною сутністю є оплатою (частиною оплати) вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг із оренди об’єкту нерухомого майна), то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ вказаних операцій у загальному порядку.
Якщо такі грошові кошти отримуються платником ПДВ (орендодавцем − бюджетною установою), то до бази оподаткування ПДВ вказаних операцій вони не включаються.
Щодо питання 4
Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення особою, якій здійснюється постачання товарів/послуг, до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг у особи, яка здійснює таке постачання – платника ПДВ, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги (зокрема, призначених для використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ).
Якщо придбані платником товари/послуги призначені для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, то податкові зобов’язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ при придбанні таких товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів не нараховуються.
Якщо придбані товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях (зокрема, звільнених від оподаткування ПДВ операціях), то у такого платника податку виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Складання та заповнення зведеної податкової накладної у разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ здійснюється за правилами, встановленими пунктом 11 Порядку № 1307.
Зокрема, у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» можуть зазначатися номери та дати податкових накладних, отриманих від постачальників за придбаними товарами/послугами, необоротними активами, які використані (призначені для використання) в неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності;
Якщо товари/послуги було придбано без ПДВ, тобто податковий кредит за операціями з їх придбання не був сформований, то податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
