Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство реалізовує продукцію (товари) на маркетплейсі. Оплата покупцями за товари здійснюється із застосуванням пром-оплати – послуги, яка надається Товариству фінансовою установою згідно з договором на надання послуг переказу коштів від покупців без відкриття рахунку.
Покупцем 22.02.2024 було оформлено замовлення на маркетплейсі із застосуванням пром-оплати, внаслідок чого кошти в оплату вартості товару були зарезервовані на рахунку покупця, що підтверджується відповідною квитанцією.
23.02.2024 Товариством було відвантажено товар (передано логістичній компанії для доставки до поштового відділення покупця).
24.02.2024 покупцем отримано товар на поштовому відділенні; з його банківської картки було списано кошти в оплату вартості такого товару.
26.02.2024 кошти в оплату за товар надійшли на рахунок Товариства, що підтверджується випискою банку.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) яка з вищезазначених подій є першою подією з метою нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання товару?;
2) яка подія вважається другою подією у даному випадку?;
3) як визначити подію (дату), на яку постачальник має здійснити коригування податкових зобов’язань у разі скасування покупцем замовлення або відмови від отримання товару?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
При цьому продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН
Листом Національного банку України від 28.09.2020 № 57-0009/53844 (далі – лист НБУ) надано роз’яснення, зокрема, в частині здійснення суб’єктами господарювання безготівкових розрахунків.
У листі НБУ зазначено, що для суб'єкта господарювання безготівковим розрахунком є оплата товарів та послуг, що здійснена шляхом переказу коштів на його рахунок незалежно від способу ініціювання такого переказу покупцем (зокрема, за допомогою сервісів переказу коштів, банківських систем дистанційного обслуговування (у тому числі, з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі, шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Частиною другою статті 3 Закону № 996 встановлено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
Датою виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів/послуг є дата події, яка сталася раніше:
зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок постачальника в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів,
відвантаження товарів постачальником.
У разі здійснення оплати за товар із застосуванням способу, описаного у зверненні (пром-оплати), датою виникнення податкових зобов’язань є дата передачі постачальником товару логістичній компанії для доставки до поштового відділення покупця (перша подія).
На дату отримання оплати за товар (друга подія за операцією з постачання, описаною у зверненні) податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Щодо питання 3
У разі скасування покупцем замовлення до здійснення відвантаження товару постачальником та його оплати покупцем, розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань не складається, оскільки були відсутні підстави, визначені пунктами 187.1 статті 187 та 201.1 статті 201 ПКУ, для нарахування таких податкових зобов’язань та складання податкової накладної.
У разі, якщо після відвантаження продавцем (передачі логістичній компанії для доставки) не оплаченого покупцем товару покупець відмовляється від отримання такого товару, розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження товару, складається на дату повернення товару постачальнику, підтверджену відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
