Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні товарів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як викладено у зверненні, у Товариства одним із видів діяльності є виробництво персонального засобу аналізу радіосигналу, який використовується для виявлення джерел радіосигналів (ворожих БПЛА, стаціонарних та мобільних РЕБ та інших товарів, що класифікуються у товарних позиціях 8806 та 8807 згідно з УКТ ЗЕД (далі – Товар).
Товариство має намір укладати договори на постачання Товару з військовими частинами, а також з благодійними фондами та іншими комерційними організаціями, які в подальшому передаватимуть Товар кінцевим отримувачам, які перелічені в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, або виступають посередниками по передачі Товару кінцевим отримувачам.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи відносяться військові частини як покупці Товару за договорами
постачання, до кінцевих отримувачів, перелічених в підпункті 5 пункту
32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та чи звільняються такі операції
від оподаткування ПДВ;
2) чи застосовується податкова пільга з ПДВ на операції з постачання
Товарів за договорами, укладеними між Товариством та покупцями –
суб‘єктами, не визначеними в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2
розділу ХХ Кодексу з метою подальшої передачі або реалізації Товару
суб‘єктам, визначеним в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ
Кодексу;
3) чи є для Товариства підставою для застосування режиму звільнення від
оподаткування ПДВ фіксація сторонами в умовах договорів положень про
зобов‘язання посередника щодо подальшої передачі Товару кінцевим
отримувачам, визначеним в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу
ХХ Кодексу;
4) чи підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції, визначені в
підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та чи має право
Товариство не визначати податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5
статті 198 розділу V Кодексу при здійсненні операції з реалізації
товарів суб‘єктам (у тому числі і благодійним фондам), які не належать
до державних замовників у сфері оборонних закупівель в розумінні
положень підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Разом з тим, у зверненні не зазначено, чи є суб‘єкти господарювання різної організаційно-правової форми (такої як благодійні фонди / ТОВ / ФОП / ПП / ПрАТ) виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель та/або державними замовниками, чи ні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808):
виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) – суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;
державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;
державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
співвиконавці/субпідрядники – суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);
товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь- які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:
поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);
залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Згідно зі статтею 33 Закону № 808 субпідряд як спосіб залучення співвиконавців може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору субпідряду перед державним замовником несе виконавець державного контракту (договору).
При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України
від 03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що:
головним органом у сфері планування оборонних закупівель є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості;
головним органом у сфері здійснення оборонних закупівель є Міністерство оборони України;
державними замовниками у сфері оборони є Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, у тому числі, що класифікуються за товарними позиціями 8806 та 8807.
Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (у тому числі товарів оборонного призначення, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД), кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє.
Щодо питань 1 – 3
Операції з постачання на митній території України товарів оборонного призначення, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, особам, які не зазначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за умови, що кінцевим отримувачем таких товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено, зокрема, правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, в тому числі військові частини, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
У разі недотримання зазначених вище умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
Наявність сертифіката кінцевого споживача або зазначення в умовах договору кінцевого отримувача, який визначений у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, є обов’язковою умовою для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Якщо відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору кінцевими отримувачами товарів оборонного призначення (за кодами 8806 та 8807 згідно з УКТ ЗЕД), що були попередньо придбані на митній території України та/або ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту, є суб’єкти, визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, то операції Товариства з постачання особам різної організаційно-правової форми (такої як благодійні фонди / ТОВ / ФОП / ПП / ПрАТ) таких товарів оборонного призначення для подальшої їх передачі вказаній категорії суб’єктів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно із зазначеним підпунктом Кодексу.
При цьому нормами підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу не передбачено додаткових вимог (умов) та підтверджуючих документів для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ.
Щодо питання 4
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Водночас кожен конкретний випадок стосовно оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
