Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей заповнення податкових накладних та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює постачання комунальних послуг споживачам, серед яких є нерезиденти, у тому числі дипломатичні представництва, консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні.
При здійсненні операцій з постачання послуг нерезидентам Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), передбачено складання податкових накладних з різними типами причини, особливості заповнення яких передбачено пунктами 10 та 12.
З огляду на викладене та з метою уникнення помилок при складанні податкових накладних на постачання послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних місій в Україні, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію:
1) яким підтверджуючим документом має керуватися продавець як підставою
для складання податкової накладної на покупця відповідно до
пункту 10 Порядку № 1307;
2) чи розміщуються на загальнодоступному ресурсі отриманий від
Міністерства закордонних справ України (далі – МЗС) вичерпний
перелік дипломатичних місій в Україні, які перебувають на обліку в
контролюючих органах та щодо яких дотримано принцип взаємності, для
використання платником податку при складанні податкової накладної на
покупця відповідно до пункту 10 Порядку № 1307.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 197.2 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з такими особами.
Порядок звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з ними, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1240, зі змінами (далі – Порядок № 1240).
Пунктом 6 Порядку № 1240 передбачено, що звільнення від оподаткування ПДВ у разі постачання товарів і послуг на митну територію України здійснюється шляхом щомісячного відшкодування сум ПДВ, фактично сплачених у складі вартості дипломатичними місіями, особами з числа дипломатичного персоналу та членами їх сімей під час придбання таких товарів і послуг на митній території України, за винятком операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 9 Порядку № 1240.
Під дипломатичними місіями слід розуміти дипломатичні представництва, консульські установи та представництва міжнародних організацій, зазначені у підпункті 1 пункту 1 Порядку № 1240 (пункт 2 Порядку № 1240).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1240 звільнення від сплати ПДВ дипломатичних представництв, консульських установ, осіб з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членів їх сімей застосовується виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави та/або відповідно до міжнародних договорів України.
Для врахування принципу взаємності стосовно кожної окремої держави МЗС щороку до 20 січня повідомляє ДПС про особливості звільнення від сплати ПДВ закордонних дипломатичних установ України, їх працівників та членів сімей таких працівників із зазначенням асортименту, кількості та вартості товарів і послуг, щодо яких встановлено обмеження.
Пунктом 12 Порядку № 1240 визначено, зокрема, що для отримання відшкодування сум ПДВ дипломатичні місії звертаються з письмовою заявою за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1240 до ДПС за місцезнаходженням.
До заяви додаються документи, передбачені пунктом 6 Порядку № 1240, на зазначену в заяві суму для відшкодування та реєстри поданих документів за формою згідно з додатками 1 і 2 до заяви та інші підтвердні документи до заяви, які підписує уповноважена особа дипломатичної місії.
Дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, особи з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей для отримання відшкодування сум ПДВ до заяви додають документи, видані МЗС, що свідчать про їх акредитацію в Україні.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні є нерезидентами.
Згідно з пунктами 8 та 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної за операціями з постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України, у верхній лівій частині такої податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «21» – «Складена на постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України», у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (прізвище, ім’я, по батькові) нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «500000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Водночас, відповідно до пункту 10 Порядку № 1307 у разі постачання, зокрема, для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.2 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ, податкова накладна складається у порядку, передбаченому пунктом 2 Порядку № 1307.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «12» – «Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку)», у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи (особи з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «200000000000», у рядку «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» вказується реєстраційний (обліковий) номер платника податків, наданий контролюючим органом дипломатичній місії при взятті її на облік, з кодом ознаки джерела податкового номера «3».
Така податкова накладна складається в електронній формі та видається за вибором отримувача (покупця) в один з таких способів: або надсилається в електронному вигляді; або надається у паперовому вигляді шляхом її друкування.
Отже, у разі постачання послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних місій в Україні, податкова накладна заповнюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 Порядку № 1307.
Щодо питання 1
Підставою для складання податкової накладної на операцію з постачання послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних місій в Україні можуть бути документи, видані МЗС, що свідчать про їх акредитацію в Україні, та видані ДПС, що підтверджують взяття їх на облік у контролюючих органах.
Щодо питання 2
Перелік дипломатичних місій в Україні, які перебувають на обліку в контролюючих органах можна переглянути в режимі «Перелік дипломатичних місій» меню «Реєстрація ПН/РК» приватної частини Електронного кабінету.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
