Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляє.
Як зазначено у зверненні Товариство проводить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісій в осіб, не зареєстрованих як платники податку.
З огляду на викладене Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:
1) чи потрібно складати податкову накладну при реалізації вживаного товару у роздрібній мережі отриманого від платника;
2) який порядок заповнення такої податкової накладної;
3) яким чином такі операції мають бути відображені у податковій декларації з ПДВ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – «перша подія»):
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ у разі, якщо платник податку проводить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії у осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування ПДВ є комісійна винагорода такого платника податку.
Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Основні правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентується Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, затвердженим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 та 137/28267 із змінами (далі – Порядок № 1307).
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Щодо питань 1 та 2
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У такій податковій накладній у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини 02 – Складена на постачання неплатнику податку (пункт 8 Порядку № 1307).
Таким чином, у разі реалізації у роздрібній торгівельній мережі вживаного товару, який був прийнятий за договором комісії у неплатника ПДВ, платник податку зобовʼязаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така податкова накладна складається виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ (а саме виходячи з обсягу комісійної винагороди, який зазначається у графі 10 податкової накладної) за правилами, встановленими ПКУ та Порядком № 1307.
Щодо питання 3
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу III Порядку № 21).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.
Отже, операція з постачання послуг з реалізації вживаного товару, який був отриманий у неплатника ПДВ за договором комісії, підлягає відображенню у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ, при цьому у колонці А зазначається обсяг комісійної винагороди, у колонці Б – сума ПДВ, нарахована виходячи з такого обсягу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
