Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Відділ, який є платником ПДВ та балансоутримувачем майна комунальної власності, надає платні послуги з надання спортивних споруд для тренувань, організації та проведення чемпіонатів, змагань, кубків тощо, а також послуги з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Відділу. Під час надання такого майна в оренду Відділ отримує 100 відс. орендної плати.
Враховуючи вищевикладене, Відділ просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1) чи може Відділ надавати платні послуги, а саме складати договори та отримувати кошти від фізичної особи (громадянина) за надання такій особі спортивної споруди для тренувань, проведення чемпіонатів, змагань, кубків тощо?;
2) чи звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «й» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з надання спортивної споруди для тренувань в спортивній залі, штучних майданчиках, стадіону, якщо послугу отримує доросла людина (тренер), яка веде діяльність у сфері спорту та не знаходиться у трудових відносинах з Відділом, а учасниками тренувань у такої людини можуть бути як діти, так і дорослі?;
3) чи оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відс. операції з надання в оренду нерухомого майна громадським організаціям та фізичним особам – підприємцям, які отримують від цього власні надходження?;
4) чи включається до бази оподаткування ПДВ відшкодування понесених витрат зі сплати комунальних послуг, отримане від орендаря.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулювання суспільних відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту визначені Законом України від 24 грудня 1993 року № 3808-XII «Про фізичну культуру і спорт» (далі – Закон № 3808).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3808 заклад фізичної культури і спорту – це юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання послуг у сфері фізичної культури і спорту. Закладами фізичної культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо- юнацькі спортивні школи, заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров'я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю; послуги у сфері фізичної культури і спорту – це організація та проведення суб'єктами сфери фізичної культури і спорту фізкультурно-оздоровчої діяльності та/або фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю або підготовки спортсменів до змагань з видів спорту, визнаних в Україні.
Відповідно до статті 5 Закону № 3808 державне управління фізичною культурою і спортом здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, за сприяння відповідно інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами фізичної культури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 356. До таких послуг, зокрема, відноситься організація і проведення фізкультурно- спортивних та спортивно-видовищних заходів, реалізація абонементів на їх відвідування; надання спортивних споруд для проведення спортивно-видовищних заходів, занять з фізичної культури і спорту, організації спортивно- оздоровчих таборів; надання послуг з прокату спортивного спорядження, обладнання та інвентарю тощо.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою. згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).
Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать, зокрема, послуги з організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів (підпункт «й» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191 розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Оформлення договірних відносин між суб’єктами господарювання, можливість укладення відповідних договорів (у тому числі з фізичною особою (громадянином) у разі надання платних послуг) регулюється нормами ГКУ, цивільного законодавства, Закону № 3808, інших відповідних нормативно- правових актів та не належить до компетенції ДПС.
Щодо питання 2
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений підпунктом «й» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, поширюється на операції з постачання послуг з виховання та навчання дітей у спортивних школах і клубах, а також організації групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів, за умови, що такі операції відбуваються з дотримання вимог, встановлених відповідними нормативно-правовими актами (у тому числі Законом № 3808).
Якщо надані згідно з відповідним договором Відділом послуги не відносяться до категорії таких послуг та/або надаються категоріям населення, які не зазначені у підпункті «й» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то операції з постачання таких послуг підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
З метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства у частині правомірності віднесення зазначеної у зверненні платної послуги з надання спортивної споруди для тренувань, яка надається Відділом, до категорії послуг з виховання і навчання дітей у спортивних школах і клубах та організації групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів ДПС рекомендує звернутися до Міністерства молоді та спорту України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері фізичної культури і спорту.
Щодо питання 3
Операція з надання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, у тому числі що належить до комунальної власності, відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.
Щодо питання 4
Грошові кошти, які отримуються платником ПДВ (крім бюджетної установи) у зв’язку з наданням в оренду об’єкту нерухомого майна, зокрема у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати вартості комунальних послуг, що може бути передбачено безпосередньо договором оренди та/або окремою угодою щодо такого відшкодування, за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг з оренди об’єкту нерухомого майна) та включаються до бази оподаткування ПДВ їх отримувачем у загальному порядку.
База оподаткування ПДВ за операціями з постачання таких послуг з оренди відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначається виходячи з їх договірної вартості. Така договірна вартість (база оподаткування) визначається без урахування ПДВ.
Уся сума ПДВ за отриманими від постачальників комунальними послугами відноситься до складу податкового кредиту за умови наявності складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
