Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство застосовує режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Товариством опрацьовуються окремі питання щодо оподаткування ПДВ, пов’язані із придбанням з ПДВ товарів/послуг, призначених для виробництва товарів, операції з постачання яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи має право платник ПДВ включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, призначених для виробництва товарів, операції з постачання яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
2) чи має право платник ПДВ задекларувати такі суми ПДВ до бюджетного відшкодування;
3) чи необхідно при здійсненні розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів за 2024 рік (додаток 6 до податкової декларації з ПДВ) включати обсяги операцій, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2
розділу XX ПКУ, в загальний обсяг операцій з постачання?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5
пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.
Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155- VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).
Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції (пункт 199.3 статті 199 розділу V ПКУ).
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (пункт 199.3 статті 199
розділу V ПКУ).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (пункт 199.4 статті 199 розділу V ПКУ).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 розділу V ПКУ.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу −
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Разом з цим, згідно з пунктом 200.41 статті 200 розділу V ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.42 статті 200 розділу V ПКУ не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПКУ, – за результатами документальної перевірки (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V ПКУ).
Також, згідно із підпунктом 69.29 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі − Порядок № 21).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А податкової декларації з ПДВ вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставками 7 відс. і 14 відс., за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ, тимчасово звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.
У рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України. До рядка 1.1 податкової декларації з ПДВ включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V ПКУ (підпункт 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21).
У рядку 5 податкової декларації з ПДВ вказуються обсяги операцій з:
постачання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування;
постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ;
постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ та коригування за такими операціями (підпункт 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21).
У рядку 5.1 (з рядка 5) податкової декларації з ПДВ вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування ПДВ (підпункт 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21).
При цьому для платників ПДВ, які заповнюють рядок 5 податкової декларації з ПДВ, обов'язковим є подання додатку 5 (Д5) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д5)» (далі – Додаток 5).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Суми ПДВ, сплачені платником ПДВ при здійсненні операцій з придбання на митній території України товарів/послуг, необоротних активів, які використовуються у виробництві товарів (у тому числі товарів оборонного призначення), операції з постання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, підлягають включенню до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.
При цьому, якщо такі звільнені від оподаткування ПДВ операції здійснюються на виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, то положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ щодо таких операцій не застосовуються.
Щодо питання 2
Платники ПДВ, які на виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель здійснюють операції з постачання товарів (у тому числі товарів оборонного призначення), що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, можуть задекларувати до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення податку, що утворилось внаслідок не застосування пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ відповідно до останнього абзацу пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Отже, з урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право задекларувати таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ, до бюджетного відшкодування на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.
У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені
Порядком № 21 додатки (пункт 9 розділу III Порядку № 21).
Якщо платником податку у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період задекларовано суму до бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3), підлягають обов’язковому заповненню додаток 3 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», зокрема таблиці 2, у якій необхідно розшифрувати суми податку, фактично сплачені у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, та додаток 4 до податкової декларації з ПДВ «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)».
Разом з цим, правомірність бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до норм ПКУ.
Щодо питання 3
Дані щодо обсягу звільнених від оподаткування ПДВ операцій (у тому числі звільнених згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) необхідно зазначати у рядках 5 і 5.1 податкової декларації з ПДВ, а також подавати Додаток 5 до такої декларації.
Податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ необхідно нараховувати у кожному звітному (податковому) періоді, в якому відбувається придбання товарів/послуг, необоротних активів, які призначаються для використання одночасно в оподатковуваних ПДВ та неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі у разі, якщо у таких звітних (податкових) періодах були відсутні звільнені від оподаткування ПДВ операції.
За підсумками календарного року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних ПДВ операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних ПДВ та неоподатковуваних ПДВ операцій.
При цьому згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу V Порядку № 21 розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, − за перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.
Відповідне нарахування податкових зобов'язань сум податку на додану вартість у рядках 4.1, 4.2 та 4.3 податкової декларації з ПДВ здійснюється згідно із часткою використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях, визначеною в таблиці 1 «Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д6) (додаток 6) (далі – Таблиця 1).
Зокрема, у колонці 4 Таблиці 1 вказується загальний обсяг постачання, який визначається із суми значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3, 5 (у такому рядку зазначаються у тому числі обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ) та 7 колонки А податкової декларації з ПДВ та всіх уточнюючих розрахунків.
Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
