Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо окремих питань, пов’язаних із передачею нематеріальних активів як внеску до статутного капіталу, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненнях, Товариство (платник ПДВ) у 2022-2023 роках придбало у неплатників ПДВ майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності (комп’ютерні програми, промислові зразки, торгівельні марки (знаки для товарів і послуг)).
Такі майнові права обліковуються на балансі Товариства як нематеріальні активи.
Товариство має намір передати нерезиденту такі нематеріальні активи як внесок до його статутного капіталу та взамін отримати відповідну частку, рівну вартості переданих нематеріальних активів.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
1) чи оподатковуються ПДВ операції Товариства з передачі нематеріальних активів як внеску до статутного капіталу нерезидента?;
2) чи необхідно Товариству отримувати індивідуальну ліцензію в описаній у зверненні ситуації?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Для товарів місце їх постачання визначається згідно з пунктом 186.1
статті 186 розділу V ПКУ.
Так, місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» пункту 186.1 статті 186
розділу V ПКУ);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС інформує, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Щодо питання 1
В описаній у зверненні ситуації операція Товариства із внесення товарів (нематеріальних активів) до статутного капіталу нерезидента для цілей оподаткування ПДВ може розглядатися як операція з постачання товарів.
Визначальним фактором (чинником) віднесення тих чи інших операцій Товариства з постачання товарів (нематеріальних активів) до категорії операцій, що є об’єктом оподаткування ПДВ, є встановлення місця постачання таких товарів відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Так, якщо постачання товарів (нематеріальних активів) фактично буде здійснюватися на митній території України, то така операція буде об’єктом оподаткування ПДВ і підлягатиме оподаткуванню у загальновстановленому порядку.
Щодо питання 2
Питання щодо необхідності отримання Товариством індивідуальної ліцензії в описаній у зверненні ситуації не належить до компетенції ДПС.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
