Державна податкова служба України на звернення Ради щодо правомірності встановлення ставок з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Рада без повідомлення про укладання договору оренди земельної ділянки, повідомляє про наміри орендаря ініціювати створення індустріального парку(далі – Парк). Рада, посилаючись на ст. 23 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами) (далі – Закон), запитує про правомірність внесення змін до договору оренди земельної ділянки та встановлення пільгової ставки Плати відповідно до п. 284.6 ст. 284 Кодексу, враховуючи, що орендар є ініціатором створення Парку, а орендодавець вже погодив концепцію Парку.
Підставою для нарахування Плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення Плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пп. 288.1, 288.4 ст. 288 Кодексу).
Відповідно до п. 284.6 ст. 284 Кодексу у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть:
1) встановлювати ставки земельного податку та Плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати земельного податку.
Частиною першою ст. 7 Закону України від 21 червня 2012 року № 5018-VI «Про індустріальні парки» (зі змінами) визначено, що на земельних ділянках, які передані в оренду, Парки можуть створюватися з ініціативи орендарів після внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки та прийняття орендодавцем рішення про погодження концепції Парку.
Оскільки Рада посилається на ст. 23 Закону, то земельна ділянка надана в оренду за результатом земельних торгів. Зазначаємо, що згідно з частиною другою ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків.
Враховуючи зазначене, підставою для застосування норми п. 284.6 ст. 284 Кодексу є:
внесення змін до договору оренди в частині визначення, що земельна ділянка надана саме для створення Парку;
погодження Радою концепції Парку;
включення Парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків;
набрання орендарем земельної ділянки статусу ініціатора або учасника Парку.
Відповідно до ст. 23 Закону Плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення (крім випадків консервації таких земельних ділянок, а також визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Виконання норм Кодексу в частині встановлення ставок Плати не потребує згоди сторін договору оренди. Водночас ставка Плати, зазначена у договорі оренди земельної ділянки, визначена за результатом торгів, а не рішенням Ради. Тому норма п. 284.6 ст. 284 Кодексу до договору оренди не може бути застосована.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Кодексу).
