Плата за землю без реєстрації прав: коли платити?

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі  Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі −? Кодекс), в межах компетенції повідомляє. Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна (торгові центри, магазини окремі будівлі чи вбудовані частини будівель), які розташовані на земельних ділянках (далі Ділянки) комунальної власності Київської міської територіальної громади чи знаходяться у використанні інших підприємств. Право власності та/або право користування Ділянками Товариством не оформлені належним чином і не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Товариство, посилаючись на чинне законодавство, просить надати розяснення щодо виникнення у нього податкового зобовязання з плати за землю за Ділянки, на які право власності та/або право користування Товариством не оформлено і не зареєстровано. Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: земельного податку (далі Податок), який сплачується власниками власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу). Земельним законодавством, зокрема, для юридичних осіб встановлено обовязок оформлення права власності, а також користування в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу). Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу). Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування Ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу). Отже, у разі відсутності права власності та/або права користування Ділянками (їх частинами) Товариство не вважається платником плати за землю у розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних речових прав на Ділянки (їх частини) відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі, у порядку визначеному законом. Статтею 120 Земельного кодексу передбачений механізм переходу права на Ділянку у разі набуття прав власності на обєкт нерухомого майна. Документи, що підтверджують набуття права власності на обєкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, обєкт незавершеного будівництва чи частку у праві власності на такий обєкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування Ділянкою (якщо Ділянка перебувала у власності або оренди), на якій розміщений такий обєкт (частина сьома ст. 120 Земельного кодексу). Якщо обєкт нерухомого майна розміщений на Ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач права власності на обєкт нерухомості зобовязаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий обєкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування Ділянки, на якій розміщений такий обєкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу. Земельним законодавством передбачена відповідальність за ухилення осіб від державної реєстрації Ділянок та подання недостовірної інформації щодо них (п. «ї» частини першої ст. 211 Земельного кодексу). Враховуючи викладене, Товариство як власник обєктів нерухомого майна свої зобовязання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особи інші підприємства, у використанні яких знаходяться Ділянки, та яким делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на Ділянки під будівлями, спорудами інше. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).