Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо справляння плати за землю (далі Плата), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі −? Кодекс), у межах компетенції повідомляє. Підприємство поінформувало, що є користувачем земельної ділянки, наданої для розташування автотранспортного підприємства (далі −? Ділянка) на території м. Запоріжжя. Підприємство на підставі укладеного 01.03.2022 договору безоплатного користування (позички) комунального майна у відповідності до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та акту приймання-передачі майна від 16.11.2022 передало військовій частині А-1556 у безстрокове безоплатне користування приміщення загальною площею 1100 м2 (далі −? Майно), яке розташоване на Ділянці. Також Підприємство поінформувало, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу. Підприємство без надання інформації щодо майнового стану Ділянки, та посилаючись на те, що не має можливості використовувати Майно та Ділянку для ведення виробничої діяльності, запитує щодо: 1) наявності звільнення від обовязку нараховувати та сплачувати за 2023 2024 роки податкові зобовязання з Плати; 2) переліку документів, які необхідно подати для звільнення від Плати; 3) необхідності надавати декларації з Плати за 2023 2024 роки або їх коригування; 4) порядку зняття арешту на майно; 5) можливості оскарження в суді Рішення про опис майна у податкову заставу. Щодо питань 1 3 Особливості справляння Плати у період дії воєнного стану визначені статтею 283№ та підпунктами 69.14, 69.14№ пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (зясування) всіх суттєвих (фактичних) обставин щодо обєктів оподаткування, визначених податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство повязує виникнення у платників податкових обовязків. Нормами діючого законодавства не передбачено звільнення від оподаткування та/або надання податкових пільг по Платі за обставин, визначених у зверненні Підприємства. Водночас відповідно до особливостей справляння Плати, у тому числі орендної плати за землі державної та комунальної власності як форми справляння Плати, передбачених підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з 01 січня 2023 року Плата не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі Перелік). Оскільки Ділянка розташована на території Запорізького району (UA23060000000070350) та згідно з Переліком дата завершення бойових дії на зазначеній території 31.12.2022, то починаючи з 01 січня 2023 року у Підприємства виникає обовязок справляння Плати на загальних підставах. Нормами Кодексу передбачена можливість коригування податкових зобовязань з Плати, у тому числі за 2023 2024 роки шляхом подання уточнюючих розрахунків за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або територіях тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначених підрозділами 2, 3 розділу І та розділом ІІ Переліку. Право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобовязання з податків шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності встановлених статтею 102 Кодексу) визначено статтею 50 Кодексу. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених Кодексом. Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Кодексу відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несе платник податків. Щодо питання 4 Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Кодексу встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Згідно з підпунктами 89.1.1 89.1.3 пункту 89.1 статті 89 Кодексу, право податкової застави виникає: - у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу; - у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, з дня укладення договору про розстрочення грошових зобовязань. Також, пунктом 89.2 статті 89 Кодексу визначено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Абзацом третім пункту 89.3 статті 89 Кодексу передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке предявляється платнику податків, що має податковий борг. Порядок застосування податкової застави податковими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727. 26.02.2024 прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна від 26.02.2024 та зареєстровано податкову заставу у відповідному Державному реєстрі. Виключний перелік підстав для звільнення майна з податкової застави передбачено статтею 93 Кодексу, якою зазначено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобовязань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1 пункт 93.1 статті 93 Кодексу); визнання податкового боргу безнадійним (підпункт 93.1.2 пункт 93.1 статті 93 Кодексу); набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (підпункт 93.1.3 пункт 93.1 статті 93 Кодексу); отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобовязання (підпункт 93.1.4 пункт 93.1 статті 93 Кодексу); отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу (підпункт 93.1.6 пункт 93.1 статті 93 Кодексу). Відповідно до пункту 93.2 статті 93 Кодексу підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті. Щодо питання 5 Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 Кодексу). Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
