Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо справляння плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що 29.06.2022 набуло право власності на нежитлову будівлю у м. Києві, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 303828592, виданим від 29.06.2022.
27.07.2022 Товариство звернулося до Київського міського голови з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у м. Києві.
31.08.2022 на підставі п. 3.1 Протоколу № 10/39 чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики було вирішено підтримати проєкт землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
22.02.2023 було зареєстровано технічну документацію земельної ділянки. Однак, станом на дату звернення дана технічна документація не затвердження рішенням Київської міської ради.
Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує чи виникає податкове зобов’язання у Товариства із сплати Плати із використання земельної ділянки, враховуючи, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації даної земельної ділянки, хоч і було зареєстровано в Державному земельному кадастрі, однак станом на дату звернення не було затверджено рішенням Київської міської ради та за Товариством не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно жодне речове право на дану земельну ділянку.
Платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Об’єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України).
Порядок обчислення Плати визначено нормами ст. 286 Кодексу, п. 286.1 якої передбачено, що, зокрема, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою є підставою для нарахування Плати (п.п. «б», «д» п. 286.1 ст. 286 Кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують Плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта. При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (ч. 1, 4, 7 ст. 120 Земельного кодексу України).
Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, у Товариства виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із Плати.
Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передати у власність або користування земельну ділянку, з питання прискорення оформлення відповідного права користування земельною ділянкою.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
