Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства та, керуючись ст. 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.
Фізична особа – підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи має відношення у встановленні обмеження нежитлової площі відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, площа фасаду нежитлової будівлі при укладенні договору для розміщення рекламної конструкції на фасаді, із зазначенням її розмірів в метрах квадратних.
Відповідно до п. 1 ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються ГКУ.
Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди), встановлені у главі 58 «Найм (оренда)» Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі –ЦКУ).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦКУ).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина перша статті 760 ЦКУ).
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст 795 ЦКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку третьої групи відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, визначено п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.
Для п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, під терміном «загальна площа» слід розуміти сумарну площу земельних ділянок, житлових та/або нежитлових приміщень (будівель, споруд), що здаються в оренду.
Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, то така фізична особа - підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування, за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ.
При цьому, питання віднесення площі фасаду нежитлового приміщення (споруди, будівлі) до загальної площі нежитлового приміщення (споруди, будівлі) не належить до компетенції податкового органу.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства та оскільки ПКУ не містить переліку документів та порядку, на підставі яких визначається загальна площа нежитлового приміщення (споруди, будівлі), тому з питання віднесення площі фасаду нежитлового приміщення (споруди, будівлі) до загальної площі нежитлового приміщення (споруди, будівлі) пропонуємо звернутися до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
