Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства щодо порядку складання податкових накладних за операціями з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство надає послуги з міжнародних перевезень паливо-мастильних матеріалів. Вартість таких послуг від пункту завантаження за межами митної території України до пункту перетину кордону становить 70 грн/км. При цьому вартість послуг з перевезення від пункту перетину кордону до місця розвантаження (по Україні) складає 40 грн/км.
Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію: чи правильно зазначати в податковій накладній операції з постачання послуг з різною вартістю, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, окремими рядками?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з підпунктами «б» і «е» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання:
товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України;
послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Пунктом 186.4 статті 186 розділу V Кодексу визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.
Питання оподаткування ПДВ послуг з міжнародного перевезення вантажів роз’яснено в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиційної діяльності, затвердженій наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, яка на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у своїй діяльності.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.
При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Такими документами можуть бути:
авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
міжнародна автомобільна накладна (CMR);
накладна СМГС (накладна УМВС);
коносамент (Bill of Lading);
накладна ЦІМ (СІМ);
вантажна відомість (Cargo Manifest);
інші документи, визначені законами України.
Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.
Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.
Пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Податкові накладні складаються за формою та відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267, зі змінами.
Отже, виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що перевезення вважається міжнародним, якщо воно підтверджене єдиним міжнародним перевізним документом, який відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення без поділу на відрізки маршруту – на митній території України / за межами митної території України, а тому такі операції в податковій накладній повинні бути зазначені одним рядком (без поділу на відрізки маршруту).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).
