Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо визначення особи, на яку складається податкова накладна, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС, і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі ПКУ), повідомляє. Як викладено у зверненні, між Товариством (виконавцем) та Державним підприємством (далі Агенція (замовник)) укладено державний контракт (далі Контракт) на постачання товарів оборонного призначення. Оплата здійснюється за бюджетні кошти. Відповідно до пункту 1.1 Контракту Товариство (виконавець) зобовязується поставити Агенції (замовнику) товар оборонного призначення (далі Товар) з метою подальшого використання Збройними Силами України, а Агенція (замовник) зобовязується прийняти через військове представництво Міністерства оборони України та оплатити Товар. Передача Товару від Товариства (виконавця) Агенції (замовнику) здійснюється на підставі належним чином оформлених довіреностей, виданих уповноваженим представникам сторін та підписання відповідних актів приймання-передачі за Контрактом. При цьому, самого отримувача та його місце знаходження Контрактом не визначено та буде повідомлено Агенцією (замовником) не менше ніж за 3 дні до планової поставки. Умовами Контракту передбачено передоплату у розмірі 70 відсотків від вартості Товару. Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, кого зазначати в графі «Отримувач (покупець)» в податковій накладній? Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ). Відповідно до пунктів 5.1 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Відповідно до частини першої статті 2 розділу I Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Порядок використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2023 року № 494 із змінами і доповненнями (далі Порядок № 494). Пунктом 5 Порядку № 494 визначено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законодавством порядку. Постачання товарів, робіт і надання послуг оборонного призначення здійснюється у порядку, визначеному державним замовником та умовами державного контракту (договору), на підставі актів приймання-передачі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, актів приймання-передачі етапів незавершеного будівництва, підписаних між постачальником (виконавцем), службою державного замовника і отримувачем, визначеним державним замовником, без переходу права власності на них до служби державного замовника. Попередня оплата за державними контрактами (договорами) здійснюється Службою державного замовника за погодження з Міноборони в установленому бюджетним законодавством порядку на строк не більше 24 місяців у розмірі до 70 відсотків вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996). Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України. Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ). Правила формування податкових зобовязань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ. Датою виникнення податкових зобовязань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобовязаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ). Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обовязкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). У загальновстановленому порядку за операцією з постачання товарів/послуг, яка є обєктом оподаткування ПДВ, податкові зобовязання з ПДВ нараховуються та сплачуються постачальником (платником ПДВ) таких товарів/послуг. При цьому за такою операцією податкова накладна повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо постачальником (платником ПДВ), який здійснює постачання товарів/послуг, на особу (покупця / отримувача), якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах. Водночас, як зазначено у зверненні, операція з постачання Товару на митній території України здійснюється на підставі Контракту за таких умов: Контракт укладено виключно між двома сторонами Товариством (виконавцем) та Агенцією (замовником); Отримувач Товару не є стороною договору та є невідомою особою на дату отримання бюджетних коштів; первинна документація укладається виключно між Товариством (виконавцем) та Агенцією (замовником); розрахунок відбувається за бюджетні кошти (в тому числі авансування) Агенцією (замовником) на користь Товариства (виконавця). Враховуючи викладене, на дату зарахування бюджетних коштів на рахунок Товариства (виконавця) в банку як оплати за Товар (у тому числі як попередньої оплати за Товар) Товариство (виконавець) зобовязане скласти податкові накладні на Агенцію (замовника) (в графі «Отримувач (покупець)» вказати «Агенція») та зареєструвати їх в ЄРПН у визначений ПКУ термін. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
Податкова накладна: отримувач оборонних товарів
-
Тип і номер:ІПК №4400/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
-
Дата публікації:15.08.2025
-
Орган ДПС:ДПС України
Короткий опис
ДПС роз'яснила, кого зазначати отримувачем у податковій накладній при постачанні товарів оборонного призначення за бюджетні кошти. Навіть якщо кінцевий отримувач невідомий на дату передоплати, податкову накладну слід складати на Агенцію (замовника), яка здійснює оплату.
Текст консультації
Приєднуйтесь до «Вчасно.Звіт» вже зараз!
Отримайте доступ до зручного сервісу для подання звітності, обліку доходів, а також сплати податків без зайвих зусиль
Схожі консультації
-
ІПК №856/ІПК/99-00-21-02-02 ІПКЧинний
Пальне: чи потрібні паперові чеки РРО?
ДПС роз'яснила, чи обов'язково зберігати паперові фіскальні чеки РРО/ПРРО при придбанні пального за паливними картками. Податкова зазначає, що електронні чеки рівнозначні паперовим, а факт придбання та списання пального підтверджується сукупністю первинних документів, таких як договори, накладні...
-
ІПК №864/ІПК/99-00-24-03-03 ІПКЧинний
ФОП 3 група: оренда обладнання, облік, 20-ОПП
ІПК роз'яснює, чи може ФОП 3-ї групи на єдиному податку здавати в оренду власне обладнання, придбане до реєстрації. Дохід від такої оренди оподатковується єдиним податком. Також розглядаються питання обліку, КВЕД та подання форми 20-ОПП для об'єктів оподаткування.
-
ІПК №830/ІПК/99-00-04-03-03 ІПКЧинний
Єдиний податок 4 група: як уникнути подвійного МПЗ за землю
Ця ІПК роз'яснює, чи потрібно платникам єдиного податку 4 групи подавати відомості про орендовані земельні ділянки для уникнення подвійного нарахування МПЗ орендодавцю. ДПС підтверджує обов'язок відображати такі ділянки в додатках до декларації.
-
ІПК №833/ІПК/99-00-24-03-03 ІПКЧинний
Дохід ФОП від фотостоків: не роялті, а єдиний податок
Чи є дохід ФОП від продажу зображень на фотостоках (iStock) роялті? ДПС роз'яснила, що такі виплати не вважаються роялті за ПКУ, оскільки відбувається передача прав. Якщо кошти зараховуються на підприємницький рахунок в Україні, вони включаються до доходу платника єдиного податку 3 групи.
-
ІПК №834/ІПК/99-00-24-03-03 ІПКЧинний
ФОП на фотостоках: дохід чи роялті? Позиція ДПС
ДПС роз'яснила оподаткування доходів ФОП 3 групи від продажу зображень на іноземних фотостоках, таких як Adobe Stock. Виплати від фотостоків не є роялті. Ці кошти можна включити до доходу ФОП на єдиному податку, якщо вони зараховані на підприємницький рахунок в українському банку.
-
ІПК №837/ІПК/99-00-24-03-03 ІПКЧинний
ЄСВ для ФОП: декрет, дитина з інвалідністю
Чи має ФОП сплачувати ЄСВ, перебуваючи у декреті та отримуючи допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю? ДПС роз'яснила, що ФОП звільняється від сплати ЄСВ за себе, якщо за неї вже сплачено внесок у розмірі не менше мінімального.