Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством було здійснено оплату одним платежем за отримані послуги з передачі електричної енергії постачальнику, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ. Постачальник останнім днем місяця, в якому було отримано кошти, склав дві зведені податкові накладні на загальну суму таких коштів, сплачених Товариством одним платежем.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у таких зведених податкових накладних.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.
У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
За операціями, податкові зобов’язання за якими відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ нараховуються за касовим методом, подією, яка визначає дату виникнення податкових зобов’язань, є отримання від покупця коштів в оплату вартості товарів/послуг. Якщо такі операції мають безперервний або ритмічний характер постачання (тобто протягом місяця кошти від покупця було отримано декілька разів), то зазначеним пунктом передбачено можливість складання не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано такі кошти, зведеної(их) податкової(их) накладної(их) з урахуванням усієї суми коштів, отриманих протягом такого місця.
ПКУ не встановлено обмеження щодо кількості зведених податкових накладних, які можуть бути складені відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ на суму отриманих від покупця (декількома платежами) коштів за операціями, які мають безперервний або ритмічний характер. Водночас у разі отримання від покупця коштів одним платежем постачальником не може бути складено кілька податкових накладних на загальну суму таких (отриманих одним платежем) коштів, оскільки такі податкові накладні не відповідатимуть первинним документам.
Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції на дату виникнення податкових зобов’язань, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.
Таким чином, у разі складання постачальником, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, двох зведених податкових накладних на суму, яка була сплачена одним платежем, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні складені з порушенням норм ПКУ та не відповідають первинним документам.
Щодо вказаної у зверненні індивідуальної податкової консультації (яка була надана постачальнику щодо порядку складання зведених податкових накладних платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ) та наданих у ній роз’яснень, слід зазначити, що такі роз’яснення були надані постачальнику виходячи із опису питань і фактичних обставин, наявних у його зверненні, які за своєю сутністю не відповідають обставинам, наведеним у зверненні Товариства.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
