Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що виходячи з інформації в Електронному кабінеті платника податків та отриманих за додатковим запитом податкових повідомлень-рішень, платнику податків було нараховано податок на нерухоме майно за (…) по об’єкту нежитлової будівлі за адресою: (…) на загальну суму (…) грн, а саме:
податкове повідомлення-рішення № (…) на суму (…) грн за (…) рік;
податкове повідомлення-рішення № (…) на суму (…) грн за (…) рік;
податкове повідомлення-рішення № (…) на суму (…) грн за (…) рік.
Платник податків є власником нежитлових будівель за адресою: (…), загальною площею (…) кв.м. Право власності на вказані житлові будівлі виникло згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від (…) року. Пунктом 1 договору купівлі-продажу визначено, що придбане нерухоме майно складається з:
нежитлова будівля (…) цегла літ. А-1 загальною площею (…) кв. м.;
нежитлова будівля (…) цегла літ. Б-1 загальною площею (…) кв. м.;
склад цегла літ. Г-1 загальною площею (…) кв. м.;
виробнича будівля літ. Е-1 загальною площею (…) кв. м.
Тобто вказані нежитлові будівлі, на думку платника податків, відносяться до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що підтверджується правовстановлюючим документом.
Одночасно платник зареєстрований як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку за видами діяльності:
КВЕД 16.29 «Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний вид діяльності);
КВЕД 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво»;
КВЕД 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля».
Тобто основна діяльність фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (зокрема в 2019-2021рр.) класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.
Зазначені об’єкти нежитлової нерухомості у (…) не здавалися в оренду, лізинг, позичку.
Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи є обов’язковою умовою для застосування щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у відповідності до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу документальне підтвердження реєстрації власника нерухомого майна – фізичної особи – підприємця (або місця здійснення ним підприємницької діяльності), що перебуває на спрощеній системі оподаткування, за місцезнаходженням відповідного об’єкта нерухомого майна, яке фактично використовується власником у своїй підприємницькій діяльності?
Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.
Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, зокрема, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Кодексу об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема, будівлі промислові та склади.
Водночас п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, зокрема:
є) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023) (на заміну Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, що набрав чинності з 01.01.2024.
Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».
Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Таким чином, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тої чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звертатися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.
Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
__________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
