Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Акціонерного товариства комерційний банк (далі – Банк) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Банк поінформував про державну реєстрацію речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) від ….2016 на об’єкт нерухомості (далі – Об’єкт) відповідно до іпотечного договору на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором ………. міської ради від …..2016 року.
Постановою Верховного Суду від …….2023 року у справі № ……. поновлено дію рішення …….. районного суду м. …… від ….. 2022 року у справі № …….. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора …….. міської ради про державну реєстрацію права власності на Об’єкт за Банком, вилучивши запис у Державному реєстрі прав від ….2016 (далі – рішення суду).
Враховуючи вищевикладене, Банк просить надати роз’яснення: чи має право виключити з об’єктів оподаткування Податком Об’єкт, право власності на який втрачено відповідно до рішення суду, а іпотекодавцем, на користь якого ухвалено рішення суду, не здійснено державну реєстрацію речового права на Об’єкт; якщо так, то з якої дати.
Положеннями ст. 266 Кодексу визначено порядок справляння Податку.
Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав (положення п. 1 частини першої ст. 2, частина друга ст. 3, п. 1 частини першої ст. 4, ст. 17 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон)).
Положеннями ст. 26 Закону визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором тощо.
Слід зазначити, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Кодексу).
Враховуючи викладене, якщо рішенням суду речове право у вигляді права власності Банку на Об’єкт припинено та відповідні відомості внесені до Державного реєстру прав, то у Банка припиниться податковий обов’язок із справляння Податку за зазначений Об’єкт до початку того місяця податкового (звітного) року, в якому припинилося право власності на Об’єкт.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
