Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є власником комплексу нежитлових будівель, що складається з тракторного парку та твариницької ферми. В 2021 році в зв'язку з частковим руйнуванням нежитлових будівель було оновлено технічну документацію по комплексу нежитлових приміщень та внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При нарахуванні суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в податковому повідомлені рішенні застосовано ставку податку 0,65 відс. від розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
До якого коду класифікації будівель та споруд відноситься нежитлова будівля, що знаходиться у власності платника податків?
За якою ставкою повинен нараховуватись податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2022-2023 роки?
Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.
Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу).
Національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023) який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, затверджено наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573.
Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».
Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України.
Таким чином, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тої чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звертатися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.
Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та розміру ставки податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
