Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ « «» (далі – ТОВ (комітент, видавець ) щодо оподаткування податком на прибуток операції з передачі комітентом товарів АТ «» (комісіонер, розповсюджувач) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є видавцем газети, малоприбутковим підприємством та не застосовує податкові різниці. ТОВ здійснює один вид діяльності – виготовлення та реалізацію періодичних друкованих медіа, які звільнені від оподаткування ПДВ.
Між ТОВ та АТ «» укладено договір комісії на реалізацію газет у поштових відділеннях по всій Україні. За умовами договору комісії товар має термін розповсюдження (продажу), протягом місяця з дня надходження до комісіонера. Після завершення терміну розповсюдження (продажу) газет комісіонер утилізує: «комісіонер знищує, утилізує або в інший спосіб позбавляється нереалізованого товару, у тому числі шляхом передачі такого товару до пунктів приймання макулатури, без відшкодування його вартості комітенту. Весь отриманий при цьому дохід належить комісіонеру».
Вартість утилізованого протягом місяця товару відображається комісіонером у звітності за місяць.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
чи має право ТОВ при списанні газет у брухт зменшувати фінансовий результат до оподаткування при розрахунку податку на прибуток?
чи будуть витрати, відображені в бухгалтерському обліку у зв’язку зі списанням утилізованої продукції враховані при визначенні фінансового результату, який є об’єктом оподаткування податком на прибуток?
Відповідно до частини першої ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії не є правочином, за яким комісіонер придбаває товари у комітента. Тому, якщо комітент відповідно до договору комісії передає комісіонеру товари для подальшого продажу, то право власності на ці товари від комітента до комісіонера не переходить.
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях, здійснених в рамках договору комісії на продаж товарів.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Отже, витрати, пов’язані зі списанням утилізованої продукції відображаються у бухгалтерському обліку та враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Водночас зазначаємо, що питання формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку, у т. ч. за операціями за договором комісії, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
