Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення показників у податковій звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
У своєму зверненні платник податків – продавець повідомив, що у квітні 2024 року за операцією з постачання товарів було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на покупця – неплатника ПДВ, який на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ був зареєстрованим платником ПДВ. Для виправлення зазначеної помилки продавцем складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування, яким показники податкової накладної, складеної на неплатника ПДВ, виведено в нуль, та нову податкову накладну на покупця – платника ПДВ.
З огляду на викладене платник податку – продавець просить надати індивідуальну податкову консультацію чи необхідно збільшувати податкові зобов’язання звітного (податкового) періоду квітня 2024 року на підставі другої податкової накладної, складеної на покупця платника – ПДВ, якщо обсяги постачання та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, складеній на
покупця – неплатника ПДВ, вже відображені у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) зазначеного звітного (податкового) періоду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155- VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються обов’язкові реквізити, визначені пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема, дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг; індивідуальний податковий номер; податковий номер платника податку (покупця).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку – продавець товарів / послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів / послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок № 21), до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21).
Враховуючи вищезазначене, якщо при здійсненні операції з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на неплатника ПДВ, при цьому покупець таких товарів зареєстрований платником ПДВ, то постачальник на дату виявлення помилки має скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування, яким показники такої податкової накладної виводяться в нуль, а також датою виникнення податкових зобов’язань скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на покупця – платника ПДВ, дані якої відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам.
Водночас у декларації вказуються обсяги постачання та сума ПДВ за операціями, здійсненими у відповідному звітному (податковому) періоді.
Отже, якщо вказані у декларації за відповідний звітний (податковий) період обсяги операцій з постачання та сума ПДВ, нарахована за такими операціями, відповідають даним первинних (бухгалтерських) документів, то такі обсяги постачання не потребують уточнення, у тому числі якщо платником податку у податковій накладній, складеній за такими операціями, було невірно вказано отримувача (покупця) та надалі здійснюється виправлення такої помилки шляхом складання розрахунку коригування та нової податкової накладної.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
