Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що постачальником послуг в податковій накладній, складеній та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на таке Товариство, вказано ціну, яка не відповідає ціні, вказаній в акті наданих послуг.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію, яким чином постачальник може виправити помилку, допущену у податковій накладній в ціні постачання одиниці товару/послуги, щоб Товариство мало право на її підставі включити суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) до податкового кредиту.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Абзацом першим пункту 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 Кодексу документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку.
Відповідно до підпункту 5 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), дані щодо ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ вносяться до графи 7 розділу Б податкової накладної, яка заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Водночас, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Отже, дані, зазначені у податковій накладній, яка складається при здійсненні операції з постачання товарів/послуг, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.
Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Враховуючи вищезазначене, якщо показники податкової накладної не відповідають даним первинних (бухгалтерських) документів, то така податкова накладна складена з порушенням норм Кодексу.
Отже, у разі допущення помилки у графі 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість» розділу Б податкової накладної, платник податку, яким складено таку податкову накладну, на дату виявлення помилки може скласти до неї розрахунок коригування з метою виведення в нуль її показників, а також скласти за операцією з постачання товарів/послуг датою виникнення податкових зобов’язань нову податкову накладну із зазначенням вірних показників.
Після реєстрації в ЄРПН такої нової податкової накладної, показники якої виповідатимуть даним первинних (бухгалтерських) документів, Товариство матиме право на її підставі включити суми ПДВ до податкового кредиту (з урахуванням терміну, встановленого пунктом 198.6 статті 198 Кодексу, та за умови дотримання інших правил, визначених Кодексом для формування податкового кредиту).
Водночас слід зазначити, що будь-який платник податків (у тому числі постачальник, яким у ситуації, описаній у зверненні, складено податкову накладну за операцією з постачання послуг) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному статтею 52 Кодексу, для отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
