Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що отримувало витяги з реєстру платників єдиного податку, згідно яких зазначено наступну інформацію:
з 01.07.2023 – платник єдиного податку 3 група 5 %
з 04.07.2023 – платник єдиного податку 3 група 2 %
з 01.08.2023 – платник єдиного податку 3 група 5 %
Товариством за липень 2023 подано до ДПС податкову декларацію єдиного податку третьої групи на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, по якій податкові зобов’язання сплачено.
Товариством повідомлено, що неправомірно відображено в Електронному кабінеті платника податків інформації про систему оподаткування.
На підставі вищевикладеного, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Яким чином Товариство повинно виконати рішення ГУ ДПС у Харківській
області за період, в якому Товариство повинно бути платником ПДВ,
але в результаті несвоєчасного прийняття відповідного рішення
контролюючим органом, підприємство не було платником цього податку
та технічно не могло виконувати свої обов’язки платника ПДВ?
2. Які дії потрібно вчинити за липень 2023 року, за який ми звітували
як платники єдиного податку?
3. Що робити з декларацією з податку на прибуток за 2023 рік?
4. Чи будуть застосовуватися штрафні санкції при виконанні
підприємством прийнятого в квітні 2024 року рішення стосовно
періоду з 01.07.2023? Якщо так, то на підставі якої норми
законодавства?
За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство до 01.04.2022 року перебувало на загальній системі оподаткування – платник податку на прибуток та зареєстрований платником ПДВ. З 01.04.2022 по 30.06.2023 знаходилося на спрощеній системі з особливостями оподаткування (2%).
Щодо першого-третього питання
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Статтею 36 розділу І Кодексу визначено, що податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором, та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статтею 38 розділу І Кодексу виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу та підрозділом 8 розділу ХХ Кодексу.
В зв’язку з тим, що порушені у зверненні проблемні питання стосуються податкових правовідносин, які регулювались нормами Кодексу чинними до 30.06.2023 року, то індивідуальна податкова консультація надається на підставі норм, що діяли на вказану дату.
Так, пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей.
Підпунктом 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу визначено, що платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь- якої організаційно-правової форми.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
Відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов'язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов'язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.
Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених статтею 2001 Кодексу, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Тобто, виходячи із положень зазначеної норми, для платників податків, що обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, на період використання таких особливостей оподаткування, податковий обов’язок з обчислення податку на додану вартість призупинено, а не було припинено взагалі.
Крім того, відповідно до абзаців 1 та 2 підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.
Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
За товарами/послугами, необоротними активам, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об'єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов'язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу (абзац 5 підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
База оподаткування при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до абзацу четвертого цього підпункту за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.( абзац 6 підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Тобто, самостійна відмова платника податків від використання особливостей оподаткування, зумовлює повернення на систему оподаткування, на якій такий платник перебував до обрання особливостей оподаткування з обов’язком нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу.
Тому, Товариство після прийняття рішення про відмову від використання особливостей оподаткування, повинно було виконати податковий обов’язок з нарахування податку на додану вартість.
За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство до 01.04.2022 року перебувало на загальній системі оподаткування – платник податку на прибуток та зареєстрований платник ПДВ. Товариство відповідно до підпункту 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу скористалось правом перейти на спрощену систему з особливостями оподаткування (2%) та з 01.04.2022 року було платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки. Проте, Товариство самостійно (шляхом подання заяви від 14.06.2023) відмовилося від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу та з 01.07.2023 його автоматично повернуто на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування.
При цьому, враховуючи вимоги підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об'єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов'язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, так як Товариство з 01.07.2023 року перебуває на загальній системі оподаткування та зареєстрований платником податку на додану вартість, то відповідно до норм законодавства зобов’язаний виконувати податкові обов’язки як платник податку на прибуток та платник ПДВ.
Оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до
пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пп. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу.
Абзацом шостим пп. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки (абзац 7 пп. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).
Таким чином, Товариство, у разі повернення зі спрощеної системи з особливостями оподаткування сплачує податок на прибуток на підставі податкової декларації з податку на прибуток за податковий (звітний) період, який для нього буде починатися з дати переходу на загальну систему (з 01 липня 2023 року) та закінчується 31 грудня 2023 року, та визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.
При цьому результати діяльності за період його перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються в Декларації при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Водночас, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених
ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, статті 50 Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, пунктом 69.38 статті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Щодо четвертого питання
Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Кодексу, порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН – це обов’язок платників податків, який є невід’ємною частиною процесу функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та покладений в основу формули для розрахунку реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Граничні строки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН визначені пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Несвоєчасна реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 120 1.1 статті 120 1 та пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
При цьому тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки (абзац 21 пункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Додатково інформуємо, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить
за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Кодексу).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
