Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПрАТ «» (далі – ПрАТ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування при продажу дооціненої земельної ділянки та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ПрАТ веде облік за міжнародними стандартами фінансової звітності та є великодохідним підприємством для оподаткування податком на прибуток. В 2020 році ПрАТ була придбана земельна ділянка. Цільове призначення земельної ділянки: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Але будівництво так і не розпочалось. Станом на 31.12.2023 земельна ділянка дооцінена згідно оцінки експерта, а в червні 2024 була продана за суму, на яку була дооцінена. В момент продажу бухгалтерський фінансовий результат від продажу земельної ділянки склав нуль, а дооцінки віднесені на нерозподілені прибутки/непокриті збитки.
Амортизація на земельну ділянку не нараховувалась.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
чи буде об’єкт оподаткування з податку на прибуток нульовим, у разі
якщо платник продав дооцінену земельну ділянку за суму, на яку була
дооцінена ця земельна ділянка? Чи буде здійснюватись коригування
фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток з цієї
операції?
Визначення поняття основні засоби для цілей оподаткування наведено у п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого основними засобами визнаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Отже, вартість землі не відноситься до основних засобів з ціллю оподаткування.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
При нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються різниці згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Положення ст. 138 Кодексу передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами або нематеріальними активами.
Водночас зазначаємо, що положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з переоцінки та продажу земельних ділянок.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
Таким чином, питання бухгалтерського обліку операцій, які пов’язані з переоцінкою та продажем земельних ділянок, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
