Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ФОП (далі – ФОП) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно роздрібної торгівлі мастильними матеріалами на розлив та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє таке.
У своєму зверненні ФОП зазначає, що з метою здійснення роздрібного продажу мастильними матеріалами планує придбати мастило за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 81 00 ємністю 200 л, інші мастильні матеріали (олива, автохімія, мастила) за кодами згідно УКТ ЗЕД 2710 19 87 00, 2710 18 83 00, 2710 19 99 00, 3403 19 90 10. Дані товари не є підакцизними та не потребують ліцензування.
ФОП є платником єдиного податку 2 групи.
Одним з видів діяльності ФОП є роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30).
ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи може ФОП купувати для продажу мастило ємністю 200 л?
Чи може ФОП продавати мастило з бочки на розлив у кількості більшій, ніж 20 л?
Чи може ФОП продавати мастило юридичним особам?
Чи може ФОП обрати для своєї діяльності КВЕД 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» та продавати мастила оптом?
Щодо зазначених питань
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та
звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 Кодексу, зокрема, фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).
Згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 11.10.2010 № 457.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.
Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності та умови, при яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.
Відповідно до п. п. 3 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Згідно з п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (п. п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Підпунктом 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу на товари, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 81 00, 2710 19 87 00, 2710 18 83 00, 3403 19 90 10 ставка акцизного податку не встановлена, відповідно зазначені товари не є підакцизними. Зазначеним підпунктом встановлена ставка акцизного податку на товар за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 та описом «палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяються при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° C та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %».
Підставою для віднесення товару до підакцизного пального є відповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД опису такого товару, наведеному у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Отже, якщо товар за кодом 2710 19 99 00 відповідає опису «палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяються при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86)», такий товар є підакцизним пальним, відповідно ФОП – платник єдиного податку першої-третьої групи може здійснювати роздрібний продаж виключно в ємностях до 20 літрів. При цьому Кодексом не визначено обмежень щодо кола осіб, яким може бути здійснений такий роздрібний продаж.
Для паливно-мастильних матеріалів, які не є підакцизними товарами, обмеження щодо їх продажу для ФОП – платників єдиного податку першої -третьої групи Кодексом не встановлено.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
