Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо визначення доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи при продажу нерухомого майна та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що планує продаж власного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі та введено в експлуатацію в 2020 році. В березні 2024 році було проведено реконструкцію приміщення (одне ціле приміщення поділено на дві окремі частини) та отримано нові витяги з Державного реєстру речових прав на відповідні площі приміщень.
Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
1. Чи відповідає продаж поділеного на окремі частини нежитлового
приміщення в частині визначення доходу платника єдиного податку
відповідно до підпункту 292.2 статті 292 Кодексу «Якщо основні
засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців
з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між
сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх
залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу» та з
якої частини отриманого доходу потрібно буде сплатити 5% єдиного
податку?
Щодо зазначеного питання
Товариством не надано документів для ідентифікації суті операції, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.
Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац 5 пункту 296.1 статті
296 Кодексу).
Згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Пунктом 292.2 статті 292 Кодексу визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом
12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Тобто, основною вимогою застосування частини другої пункту 292.2 статті 292 Кодексу є використання у господарській діяльності платника податку основного засобу більше 12 місяців, в інших випадках, якщо платник податків реалізує нові основні засоби протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, то дохід платника єдиного податку буде визначатися як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509 "Про затвердження Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Разом з тим, оцінка правомірності відображення в податковому обліку платником єдиного податку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
