Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
Товариство щодо окремих питань перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності , та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариством повідомлено, що є платником єдиного податку. Основним видом діяльності – надання в оренду власного рухомого майна, транспортних засобів. Дані види діяльності зазначені у реєстрі платника єдиного податку.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи вважається окремим видом діяльності продаж виведених з
експлуатації основних засобів та малоцінних необоротних активів,
інших необоротних активів, які були придбанні для надання в оренду
або власного використання, але не були введені в експлуатацію у
зв’язку з відсутністю їх потреби використання (генератор)?
2. Чи має право юридична особа – платник єдиного податку здійснити
операцію з продажу транспортного засобу, який обліковувався на її
балансі?
Щодо першого-другого питання
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до підпункту 291.3 статті 291 Кодексу, зокрема, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою XIV Кодексу.
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності визначено пунктом 291.5 статті 291 Кодексу. Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів.
Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу зазначено, що у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
У відповідності до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
При цьому, згідно з пунктом 292.2 статті 292 Кодексу при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом
12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих єдиних (цілісних) майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, виконання робіт, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Враховуючи зазначене, у разі продажу транспортного засобу Товариства, як основного засобу при відсутності зазначеного виду діяльності, то така разова господарська операція не є підставою для переходу на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.
Водночас повідомляємо, що юридична особа при здійсненні державної реєстрації за власним бажанням обирає види діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі - КВЕД ДК 009:2010).
Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі - Методологічні основи та пояснення КВЕД ДК 009:2010).
Визначення виду діяльності при продажі виведених з експлуатації основних засобів та малоцінних необоротних активів, інших необоротних активів, які були придбані для надання в оренду або власного використання, але не були введені в експлуатацію у зв’язку з відсутністю їх використання не належить до компетенції податкових органів. Для з’ясування зазначеного, Вам необхідно звернутись до Державної служби статистики України.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку платником єдиного податку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
