Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків повідомив, що у березні 2024 року уклав з Акціонерним товариством « » додаткові угоди до двох кредитних договорів, згідно яких кредитором проведено прощення частини боргу позичальника після сплати відповідних сум:
додаткова угода № до кредитного договору № , станом на дату підписання якої заборгованість позичальника складала грн, з них заборгованість за основною сумою боргу – грн; заборгованість за процентами за користування кредитом – гривень. Сторони домовилися про дострокове припинення дії зазначеного кредитного договору після повернення позичальником частини боргу у сумі грн;
додаткова угода № до кредитного договору № , станом на дату підписання якої заборгованість позичальника складає грн, з них заборгованість за основною сумою боргу – грн; заборгованість за процентами за користування кредитом – грн; заборгованість за платою (комісією) за обслуговування кредитної заборгованості (кредиту) – гривень. Сторони домовилися про дострокове припинення дії зазначеного кредитного договору після повернення позичальником частини боргу у сумі гривень.
З підписанням додаткових угод позичальник вважався повідомленим про прощення його боргів за вказаними кредитними договорами.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи потрібно подавати річну податкову декларацію? Якщо потрібно, то в який термін?
2. Яку суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору необхідно сплатити платнику податку з суми прощеного основного боргу по двох кредитних договорах?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (абзац перший п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.6 ст. 167 Кодексу).
Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, внесено зміни до п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, зокрема змінено платників та ставки військового збору.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, є платниками військового збору.
Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Водночас, річне податкове зобов'язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім цього підпункту) (п.п. 1.16 п. п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до розділу IV Кодексу.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.
Враховуючи зазначене, у разі якщо кредитором до 01.12.2024 року здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування така сума вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) та військовим бором (1,5 відсотки) за наслідками річного декларування.
При цьому об'єктом оподаткування є основна сума боргу (кредиту), яка зазначена у повідомленні кредитора або у відповідному кредитному договорі (у разі прощення боргу по двох кредитних договорах – сумарне значення основної суми боргу).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
