Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення … (далі – Підприємство) від … № … (вх. ДПС № … від ...) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні Підприємства, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків, зокрема застосування QR-коду для здійснення оплати за послуги, що надаються у клініці та необхідністю застосовувати реєстратор розрахункових операцій або програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО відповідно).
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи необхідно додатково фіскалізувати оплати проведені за допомогою QR-коду, якщо кошти спочатку надходять на транзитний рахунок Підприємства, а потім на поточний рахунок і вважаються операцією інтернет-еквайрингу?
2. Якщо вказані оплати проведенні за допомогою QR-коду потребують застосування РРО/ПРРО, то:
- яким чином проводити оплати через ПРРО, якщо у фіскальному чеку ПРРО передбачено два види оплати: картою або готівкою? До якого виду платежів відносити оплати проведені через за допомогою QR-коду?
- якою датою фіскалізувати надходження, якщо кошти надходять на поточний рахунок Підприємства на наступний день після проведення оплати через QR-код?
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Преамбулою Закону № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, що встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу І Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 № 68 (далі – Правила), QR-код – це матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (пункт 18 розділу V Правил).
Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код, як масив даних за своєю суттю, не може розглядатися як платіжний засіб.
Враховуючи вищезазначене, як відповідь на питання 1, повідомляємо, що не зважаючи на те, що при оплаті послуги за допомогою QR-коду відбувається операція інтернет-еквайрингу, він здійснюється установою банку. В зв’язку з тим, що у описаній Підприємством ситуації, всі операції переказу коштів за допомогою QR-коду здійснюються безпосередньо банком, вони є банківськими операціями, та відповідно з врахуванням пільги, встановленої пунктом 2 статті 9 Закону № 265, можуть проводитись без застосування РРО/ПРРО.
Відповідь на питання 1 позбавляє необхідності надання відповіді на питання 2 звернення.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
