Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно зберігання та обігу пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство – платник єдиного податку четвертої групи, є платником акцизного податку з реалізації пального, має діючі ліцензії на операції з пальним, а саме:
на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, без реєстрації акцизного складу за адресою, вказаною в ліцензії;
на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі.
Підприємство планує укласти договори про надання транспортних послуг по перевезенню зернових і реалізовувати власне пальне таким перевізникам – неплатникам акцизного податку по окремому договору (з доставкою у погоджене сторонами місце і переходом права власності в цьому ж місці).
Запитувач планує здійснювати заправку пальним автомобілів, які належать або право користування якими належить іншим юридичним особам – перевізникам у наступному порядку:
Бензовоз АФ – Постачальника пального (платника єдиного податку) заливає власне пальне в цистерну з резервуара, розташованого в місці зберігання, на яку Товариство має ліцензію на зберігання пального для власних потреб;
Бензовоз відповідно до умов договору поставки пального доставляє пальне покупцю (перевізнику зернових) в узгоджене (і) місце (я) за межами адреси, на яку оформлена ліцензія на зберігання для власних потреб.
Паливозаправник буде приїздити до місць розташування (завантаження) транспортних засобів перевізників і здійснювати заправку пальним безпосередньо в паливні баки автомобілів через паливнороздавальну колонку на підставі ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Перехід права власності на пальне до покупця відбувається в місці заправки.
Товариство у день фізичної заправки пальним буде складати та реєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) акцизні накладні неплатнику податку і зазначати код напряму використання пального 6 – «реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, пристрою».
Товариство запитує:
Чи відповідає умовам вищевказаних ліцензій реалізація пального у викладеному порядку?
Щодо зазначеного питання
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня
2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817):
зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (п. 32 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
місце зберігання пального – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування (п. 48 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
місце оптової торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання пального, у тому числі для змішування пального або змішування пального і добавок (присадок) до пального, та оптової торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування. Місце оптової торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем оптової торгівлі пальним (п. 50 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (п. 63 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Згідно із частиною четвертою ст. 29 Закону № 3817 суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента.
Відповідно до частини шостої ст. 29 Закону № 3817 оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється:
з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб’єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці;
у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.
Згідно із частиною першою ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст. 28 Закону № 3817).
Ліцензія на право зберігання пального виключно для власного споживання чи промислової переробки не передбачає здійснення реалізації пального із зазначеного у такій ліцензії місця зберігання пального іншим суб’єктам господарювання.
Отже, діяльність з реалізації іншим суб’єктам господарювання (зокрема, заправлення з паливозаправника пальним транспортних засобів інших суб’єктів господарювання) пального, яке зберігалося у зареєстрованому місці зберігання, може здійснюватися на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, отриманої на таке місце зберігання.
Звертаємо увагу на необхідність уточнення схеми роботи Товариства (у зверненні використовуються скорочені назви Товариство, Підприємство, Запитувач, Постачальник пального (платник єдиного податку)).
Згідно із п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу - реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно із п. в п.п. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Отже, якщо Товариство – платник єдиного податку четвертої групи планує здійснювати операції з реалізації пального іншим суб’єктам господарювання (заправлення пальним автомобілів таких суб’єктів), місце зберігання пального (територія, на якій здійснюється навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального) є акцизним складом. Такий акцизний склад Товариство зобов’язане зареєструвати у СЕА РПСЕ згідно із п. б п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається, зокрема, пальне на митній території України.
Згідно з п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для переміщення та зберігання в ньому, зокрема, пального, на митній території України.
Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу, платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно із п. 231.3 ст. 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Відповідно до п. 4 розділу II «Складання акцизної накладної форми П та порядок її заповнення» Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729
(із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за
№ 1241/35524 зі змінами (далі – Порядок № 729) у верхній лівій частині акцизної накладної зазначаються:
коди операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику;
ознака щодо умов оподаткування пального;
ознака щодо напрямів використання пального.
Отже, якщо Товариство планує здійснювати заправлення транспортних засобів інших суб’єктів господарювання з паливозаправника пальним, яке буде відпущене у такий паливозаправник з місця зберігання пального Товариства (що є акцизним складом), йому необхідно складати та реєструвати в ЄРАН акцизні накладні на операції:
з реалізації пального з акцизного складу до акцизного складу пересувного (транспортного засобу – паливозаправника);
з реалізації пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарюванння.
При заправленні пальним транспортних засобів суб’єктів господарювання – неплатників акцизного податку з акцизного складу пересувного, Товариством в акцизній накладній на таку операцію зазначається:
код операції «3» – реалізація пального суб’єкту господарювання, який не є платником;
ознака щодо напрямів використання пального «6» – реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, або пристрою.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
