Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Підприємство планує здійснювати реалізацію продукції власного виробництва та послуг через мережу Інтернет із застосуванням платіжного сервісу з прив’язкою до банківського рахунку в форматі IBAN, а не до платіжної карти. Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи потрібен реєстратор розрахункових операцій для здійснення цієї діяльності?
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Разом з цим пунктом 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Платіжний сервіс призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом він є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
Також, за визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг платіжних інструментів – це платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; еквайрингова установа – надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги.
Тому, саме продавець, який отримав оплату за товар, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний розрахунковий документ, що підтверджує саме оплату товару, а не переказ коштів.
Також, додатково повідомляємо, що відповідно до загальнодоступної інформації, розміщеної на вебсайтах надавачів платіжних послуг, а також в їх договорах прямо вказано, що такі надавачі платіжних послуг надають своїм клієнтам послуги з еквайрингу.
Так, приймання Підприємством оплати за товари із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО та видачу або надсилання розрахункового документу встановленої форми та змісту на загальних підставах.
Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання повідомляємо, що у описаних Підприємством обставинах, застосування РРО/ПРРО, формування та надсилання разом із товаром розрахункового документу встановленої форми та змісту є обов’язковим, щодо усіх договорів купівлі-продажу укладених з покупцями.
Поряд із цим зазначаємо, що суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів, тощо – звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО, при прийманні оплати за послуги.
Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
