Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Підприємство є виробником алкогольних напоїв та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями. При роздрібній торгівлі алкогольними напоями, у тому числі товарами, які вироблені під замовлення кінцевого споживача, виникають випадки коли торгівля здійснюється на умовах попередньої оплати товару (авансу).
Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Які обов’язкові реквізити має містити розрахунковий документ у разі приймання попередньої оплати від покупця за алкогольні напої, що марковані марками акцизного податку?
2. Чи зобов’язано Підприємство проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО у разі отримання грошових коштів, сплачених на підставі рахунку підприємства, за алкогольні напої від роздрібних покупців на власний банківський розрахунковий рахунок у форматі ІВАN?
Звертаємо увагу Підприємство, що терміни платіжний, поточний та розрахунковий рахунок наведено у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162.
З огляду на термінологію визначення рахунків повідомляємо, що розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Підприємство відповідно може мати лише платіжні та/або поточні рахунки.
Щодо питання 1 і 2, оскільки зазначені питання регулюється нормами однакових нормативно-правових актів відповідь надається на два питання одночасно.
Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. Отже, самі по собі операції з приймання суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі авансових платежів за алкогольні напої у межах договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари не вважається реалізацією підакцизних товарів.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Згідно зі статтею 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:
проводити їх на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265);
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3Закону № 265);
проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11 статті 3 Закону № 265).
Відповідно до статті 8 Закону № 265, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний касовий чек.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення, фіскальний касовий чек має містити такі обов’язкові реквізити, зокрема:
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Щодо операцій з приймання попередньої оплати за товар, покупцям також в обов’язковому порядку мають бути видані фіскальні касові чеки на повну суму здійснених попередніх оплат.
У разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у першому чеку замість назви рекомендуємо зазначати, що це «аванс за ххх», де «ххх» – посилання на документи, загальну назву та/або артикули товарів і вказати саме ту суму, яка була отримана від покупця, наприклад «аванс за договором …» чи «аванс за замовленням …» чи напрацювати власні варіанти.
Такий підхід, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який дасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Надалі, у момент вручення товару покупцю, Підприємство має сформувати фіскальний касовий чек на повну суму вартості покупки, в якому слід вказати номенклатуру (найменування), кількість та загальну вартість товарів, суму отриманого авансу, з формою оплати «безготівкова», а також суму отриманої доплати (різниці), із вказанням форми оплати, яка буде використана при остаточному розрахунку.
Поряд із цим слід зауважити, що зазначення у фіскальних касових чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями є обов’язковим та вимагається виключно під час фізичного відпуску алкогольних напоїв.
Враховуючи зазначене, з урахування наведених Підприємством фактичних обставин, як відповідь на питання 1 і 2 повідомляємо, що роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися Підприємством лише при наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю, у місці торгівлі зазначеному у ліцензії та із застосуванням РРО/ПРРО внесеного у додаток до такої ліцензії, отримання алкогольної продукції споживачем повинно супроводжуватись видачею відповідного розрахункового документа РРО/ПРРО зареєстрованого на таке місце торгівлі в якому має бути зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) і забезпечити дотримання обмежень та заборон продажу алкогольних напоїв, встановлених статтею 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
