Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
ТОВ «……….» (далі – Товариство) від …. (вх. ДПС №….від….), про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення, Товариство здійснює діяльність з продажу електроенергії кінцевим споживачам. Оплата споживачами за електроенергію здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (спецрахунок) Товариства, що відкритий в уповноваженому банку як за вже поставлену електричну енергію (оплата заборгованості) так і у вигляді передплати.
У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій Підприємець звернувся до податкового органу із запитаннями:
1. Чи є розрахунковими операції та такими, що потребують застосовування
реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний
реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) при оплаті споживача
за спожиту енергію:
- за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування з
рахунків фізичних осіб за допомогою їх платіжної карти;
- за допомогою сервісів перерахування коштів.
2. Чи є розрахунковими операції та такими, що потребують застосовування
РРО/ПРРО отримання передплати:
- за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування з рахунків фізичних осіб за допомогою їх платіжної карти;
- за допомогою сервісів перерахування коштів.
3. Протягом якого часу (хвилин, годин, днів) необхідно провести
розрахункову операцію через РРО/ПРРО у випадку отримання
безготівкових коштів за спожиту електричну енергію або у вигляді
передплати за неї, що відповідають терміну «розрахункова операція»
після зарахування таких грошових коштів на поточний рахунок із
спеціальним режимом використання (спецрахунок) Товариства?
4. Чи зобов’язано Товариство використовувати РРО/ПРРО при оплаті
споживачами вартості електроенергії (як товару) на поточний рахунок
із спеціальним режимом використання (спецрахунок) Товариства у
форматі IBAN?
Щодо питань 1, 2 та 4
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
У відповідності до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України однаково поширює свою дію як на готівкові, так і безготівкові розрахунки, які здійснені за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Тобто, для Товариства, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Товариством покупцю (споживачу).
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.
Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Враховуючи зазначене, відповідаючи на питання 1, 2 та 4, повідомляємо, що у разі, якщо Товариство надає покупцю (споживачу) для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товару буде відбуватися за допомогою різновиду банківської операції, незалежно від обраного покупцем способу оплати.
Щодо питання 3
Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.
Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу в який необхідно надати покупцю (споживачу) розрахунковий документ є абзац 3 пункту 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»
Таким чином, фіскальний касовий чек має видаватись споживачу або безпосередньо під час здійснення розрахунків з ним, або не пізніше ніж момент отримання ним товару та/або послуги, за умови проведення розрахунків дистанційно.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
